2.
Відкривши очі зранку Том підхоплюється ледь не в паніці. Він міцно спав до чверті на десяту ранку. Відчуваючи сором, він похапцем вдягається і виходить в коридор. Розсувні двері до спальні Ембли розсунуті, її футон – постіль – прибрано, а самої дівчини немає. Абияк вмивши обличчя, Томас поспіхом збігає сходами вниз, звідки долинають голоси.
- Доброго ранку, Томасе. Ти знав, що містечко Морі насправді зветься зовсім не Морі, а Саїкі? – каже Ембла, зручно сидячи на маленькому диванчику навпроти пані Імади із чашкою у руках.
- Про це вже майже всі забули. Навіть місцеві не часто про це згадують. Хіба що такі старожили, як я. – сміється Камеко.
Томас, ніяковіючи, зупиняється перед ними:
- Вибачте, я проспав. Чому ви мене не розштовхали?
Жінки сміються.
- Всім треба відпочивати. – каже Камеко. – До того ж, сніданок лише зараз майже готовий. В нас буде удон із темпурою із свіжих креветок і цвітної капусти.
Пані Імада підводиться і прямує до маленької кухні. Томас ще раз вибачливо розводить руками, дивлячись на Емблу.
- Припини перейматися. Сідай. Нам потрібно починати розробляти стратегію. Невдовзі прибудуть Джіро і Аярі. Зранку я розмовляла із Даймьо. Він пропонує забрати передавач і всім разом повернутися до Цуруги, зробивши її нашою штаб-квартирою. Великий каньйон розташований майже в географічному центрі Аґарти і більшість форпостів Північного Союзу Джіро розташовані по-сусідству чи неподалік від Аідзу. Я ж гадала, що нам краще облаштуватися у кварталі Фуджівара на Січі, ближче до центру подій, що невдовзі почнуть розгортатися. Хоча там і більша вірогідність непередбачених небезпек і ускладнень. Нам треба обдумати ці варіанти.
- Хіба цей вибір не залежить в першу чергу від того, що ти вирішиш? Я про твоє «повернення». Тобто – про те чи будеш ти надавати розголосу своєму поверненню на сцену і претендувати на пост Мононофе? Якщо ми вирушим на Січ – хіба тебе не помітять?
Ембла заклопотано зсуває брови. Хоч вона, вочевидь, відпочивала не так довго, як Томас, її обличчя виглядає свіжим, а очі блищать від передчуття великих звершень і важких задач, що постали перед ними і потребують вирішення.
- Це не пов’язано напряму. З тих пір, як я справді повернулася – я переховувалася переважно в домі Фуджівара. Мій наставник і опікун – Даймьо Назар – оточив себе відданими людьми. До того ж всі вони дуже добре до мене ставляться. Але Джіро правий – коли конфлікт із лоялістами та консерваторами загостриться, хто знає – чи буде у безпеці сам дім Фуджівара? А він обов’язково загостриться перед виборами – а особливо якщо я знову вийду із-за завіси на сцену. Для цього навіть не треба розголошувати відкриті нами… тобою… факти.
- То ти вийдеш на сцену?
- Так. Але за кілька днів. Коли ми знатимемо більше.
- Тоді… можливо до тих пір нам краще пристати на пропозицію Джіро.
Ембла дивиться в очі Тому і за кілька секунд киває, погоджуючись.
- Виглядає так, що у Багряних дуже складне політичне життя. Невже щось подібне відбувається і в решті Генсів? За час стажування я не помітив ознак нічого подібного в Генсі Інженерів.
- Звісно, щось відбувається і там, але масштаби неспівставні. Знаєш чому?
- Зброя?
- Саме так! Як би не змінювалося людство – люди зі зброєю досі є великою, а в критичних обставинах – вирішальною силою. Так є і в Аґарті, як би Рада Дванадцяти не намагалася ослабити Багряних, просунути на ключові бюрократичні пости в Генсі лояльних чи слабких людей.
- То що це за Північний союз, лоялісти, консерватори?
Ембла зітхає:
- Дуже довга тема. До того ж, якщо тобі цікава повна картина – за нею краще звернутися до Джіро. Але, якщо коротко – Північний союз, що його так назвали не через сторони світу, а в пам'ять про історичні події в Японії дев’ятнадцятого сторіччя – це передовсім альянс куренів, Даймьо та немале число козаків та буші яких були втаємничені у справу Йойкото. Цей альянс сформувався навколо авторитету Джіро Мацудайри. До Союзу, згідно таємної угоди, входять Мацудайра з Аідзу, Морі з Саїкі, Дате з форпосту Сендай, Уесуґі з Йонедзави, Таданарі з Наґаоки, Такеда з Кай і Сайто з Таруї. Крім того, хоч і не поставивши офіційної печатки під угодою, членами Союзу вважаються Фуджівари з Січі, Нітта з Камакури та Оучі з форпосту Суо, що зовсім поруч від столиці Ніхону і вважається частиною Камакури. Сюди ж можна додати ще кілька куренів, які майже напевне стануть на наш бік за будь яких обставин. Іншими важливими нашими союзниками гарантовано є Цудзіґірі – елітні воїни, розвідники в стані ворога, що ходять у далекі рейди до Лісу – під проводом свого лідера і мого доброго друга Івана Доломахи.
Проказавши останнє ім’я Ембла на мить збивається і відводить очі. Для Томаса це не залишається непоміченим. Чомусь він відчуває як тонка гостра голка на мить пронизує його серце.
- Консерватори – це умовна партія Гетьмана. Зараз Гетьманом є Олесь Кійоморі з куреня Тайра. Тайра – потужний курінь, основний у Камакурі. Весь найбільший район міста – Кіото – це їх вотчина. Крім того до консерваторів можна віднести Токугава з району Едо на Січі – також потужний курінь. І ряд менших куренів у форпостах, що здебільшого сусідять із столицями і розташовані в Ніхоні чи Україні. Консерватори роками виступали за збереження статус-кво із кампанією, за продовження перемовин, але суть їх політики – утримання формальної влади на місцях і збереження за собою права представляти весь Генс у Раді Дванадцяти. Часто, натомість, вони ставали маріонетками в руках Ради Дванадцяти і кампанії, постійно уникаючи спроб заявити про свої права.
- Але… - втручається у розповідь Ембли Томас. – Хіба якщо вони, чи їх керівництво дізнаються, що ми не на Землі, а невідомо де в космосі всередині мертвого планетоїда – хіба це не здатне вплинути на їх рішення?