8.

Ранок Том зустрічає під ковдрою Ширлі і Каті. Шарлотта спить, розкинувшись на половині ліжка і лише ледь торкається стегна чоловіка сідницями. Каті ж подобається не випускати нового коханця з обіймів, тож її рука лежить на його грудях і плечі, а гладенька нога закинута поперек його тіла.

Прокинувшись, Том намагається не ворушитися, щоб не потривожити сон дівчат. Тіло ніби налите важким солодким медом. Звісно, його пам'ять істотно підчистили, тож в нього немає стовідсоткової впевненості, але чомусь він переконаний, що такого досвіду, як сьогодні вночі, в нього ще не було. Катя була податливою, легкою, жадібною до насолоди, яку могла всотувати в необмежених кількостях, ніби бездонна прірва. Вона обплітала, обволочувала, пила кохання. Примушувала у собі тонути. Шарлотта була сильною, прагматичною навіть у ліжку. Томові здавалося, що якби він або інший чоловік склав з дівчатами сталу трійку – саме Ширлі була б в цій трійці чоловіком.

Порух Катиних повік ледь чутно лоскоче Томову шкіру і він скошує очі на її обличчя. Темні очі розкриті, а на припухлих вустах грає тріумфальна усмішка. Здається, ця усмішка заповнює все тіло молодої жінки, лише краєчком примушуючи її обличчя сяяти.

• Привіт. – шепоче вона ледь чутно.

Том відповідає на її вітання так само тихо.

• Що ти відчуваєш?

Томас обережно цілує Катю в носик і губи:

• Навіщо питаєш? Мені дуже добре.

Катя сонячно усміхається, спалахуючи білими зубками.

• Хочеш іще? – питає вона ледь чутно на саме вухо.

Том скошує очі на Ширлі.

• Але ж ми її розбудимо. До того ж, здається, я ще не в формі після всього що було.

Дівчина робить вдавано сумну гримаску, а тоді шепоче:

• Тоді краще тобі тихенько піти, поки Ширлі не прокинулася. Зранку після такого вона буває… нетовариська. Така вже вона.

Не даючи собі часу на заглиблення в аналіз почутого, Том киває, обережно вивільняється із Катиних обіймів і виборсується з постілі. Поки він вдягає штани й згрібає решту речей у оберемок, Катя лежить, підперши голову долонею, зовсім не стурбована своєю наготою, і дивиться на Тома. Її погляд одночасно захоплений, ледь закоханий, він втішає й обіцяє. Коли Том готовий йти, вона сідає, бере за руку, примушує підійти впритул, обхоплює руками за поперек і, дивлячись знизу вгору, тихо каже:

• Тільки не ображайся. Все було чудово, ти подарував нам незабутні враження. Може, якось повторимо?

Том міг би розіграти ображену гідність, але дивлячись на милу гримаску Каті, лише схиляється, щоб ще раз відчути її цілунок.

Навшпиньках він виходить на терасу. За столом, як і минулого ранку, курить Іві Алора, знову дивлячись розосередженим поглядом кудись над дахами.

• Привіт. – каже Том, почуваючись, м’яко кажучи, ніяково.

Дівчина не відповідає, лише прискіпливо, беземоційно дивиться як Том іде до своєї кімнати, повільно повертаючи свою тендітну шию. Нарешті опинившись в кімнаті, Том іде в душ і, стоячи під струменями води розгублено думає, що ніколи, мабуть, навіть у студентські роки, його не оточувала така жіноча увага. Це трохи дивно. Не те, щоб він не подобався жінкам. Але раніше він присвячував кожну вільну хвилину навчанню, наполегливо працював – це завжди було його пріоритетом. І має знову працювати і абсолютно точно має зрозуміти правила гри в місці, де він опинився. А натомість – його голову й тіло займали тепер турботи про думки в дівочих головах, їх погляди, натяки і доторки. Він розуміє, що така людина, як Алора завжди знайде привід завдати собі шкоди. Але йому дуже не хотілося б стати її черговим поштовхом до цього.

Швидко перевдягнувшись і вкинувши до кишені сигарети, Том рішучо виходить на терасу, аби переговорити із дівчиною і переконатися, що вона не має дурості його ревнувати.

Але Іві за столом вже немає.

Зате вона, зовні незворушна, виходить до сніданку, що скидає важенький камінець з душі Томаса.

За збігом обставин в усіх присутніх – в Каті й Шарлотти, в Іві, в Паскаля і Деварайана, в Блейка й Дерека, що цього разу прийшли до сніданку разом – сьогодні робочий день. Тож Томас – єдиний, хто може насолоджуватися вільним часом, що цілком його влаштовує. Ввечері він буде у Бітанзі і має намір, якщо й буде там не сам, бо в декого з присутніх вихідний – завтра, принаймні до зали симуляції боїв потрапити на самоті.

За сніданком Катя часто дивиться Томові в очі, всміхається, торкає його плече, але не робить спроб цілувати чи ще якось позначати право власності на Томаса на очах в усіх. Шарлотта вивергає енергію, спілкується з усіма, не ігноруючи, але й не виділяючи Тома. Якийсь час Томові здається, що вона веде лінію приховування їх із Томом нічних утіх, але він помиляється – без найменшого хвилювання чи сорому вона в якусь мить згадує про це в розмові із Паскалем, не переймаючись, що прекрасно чують всі. І робить вона це так само, як могла б повідомити будь яку іншу новину. При цьому вона навіть посміхається Томові. Як не дивно, ця її дружня усмішка і чесна позиція заспокоюють Тома. Насправді, він ставиться до минулої ночі так само. Це було класно, але він не був закоханий в жодну із жінок.

Після зізнання Ширлі Дерек та Блейк дружньо глузують із Тома й хлопають його по плечах, Рай показує жест «Порядок», а Паскаль сміється і зводить великого пальця вгору. Іві ж не дивиться ні на кого, незворушно перемішуючи страву у судочку паличками.