Томас Манн в Країні Без Сонця

2.

Все своє сумісне життя вони з Вірджинією прожили в маленькій квартирі на околицях просоченого смогом мегаполіса. Але останній місяць перед початком роботи Тома – в гарному просторому будинку на березі озера, серед гір і соснового лісу. Кращого місця для Джині і Джейка годі було б і бажати.

Вони облаштовувалися – все необхідне можна було замовити з каталогів з центрального складу цілком безкоштовно. Вони гуляли берегом, поки Джейк тупцяв поруч, чи їхав в когось із батьків на руках, чи дрімав у візочку. Вони ходили в гості до сусідів, чи приймали їх у себе. Особливо здружилися з сусідкою Магдою та її чоловіком Роном. Вони відвідували вечірки і багато танцювали. Вони куштували делікатеси, до яких ніколи раніше не мали доступу. І дуже багато кохалися. Останню ніч вони кохалися до самого ранку.

А коли сонце встало над озером, а Том і Джині сиділи на терасі, по черзі граючись із ще сонним Джейком, до будинку підрулив старомодний наземний електромобіль і на тротуар вистрибнула усміхнена Маргарет. Помахала здаля рукою і гукнула: «Доброго ранку!»

Том, Джині ти Джейк помахали у відповідь.

Том запропонував жінці кави, але вона трохи сумно покрутила головою і залишилася очікувати біля фургону. Тож Том підвівся і вирушив до будинку. Він не брав із собою ніяких речей – одна з умов. Просто не хотів прощатися з дружиною і сином при свідках.

А за кілька хвилин він вийшов і, не озираючись, вирушив до Маргарет. Уже в салоні подивився на будинок, що швидко віддалявся. Перед будинком стояла жінка у легкій літній сукні з дворічним білявчиком на руках. І обидва махали руками вслід авто.

У містечку вони пересіли до великого комфортабельного флабеля, що за пару годин прямування на південь доставив їх до міста, де розміщувався найближчій регіональний центр корпорації Аґарта.

Дві доби Том проходив тестування стану здоров’я, після чого отримав ін’єкцію, що занурила його в глибокий сон.

Перш, ніж він заснув, Маргарет схилилася над ним і з усмішкою зазирнула в очі.

- До зустрічі, Томе. І добре запам’ятай: в наступні роки ти дізнаєшся дуже багато нового, і тебе часто відвідуватимуть сумніви і відчай. Але ти маєш знати: кожен, хто дійде до кінця експерименту, обов’язково отримає ту нагороду, якої вартий. Сподіваюся, ти вартий щастя.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше