Тепло. Волого. Приємно.
Том поворухнувся і відкрив очі.
Він дав своїм дронам імена. Шерлок, Пеппі, Поттер, Аліса.
Зараз Шерлок висів над ним, радо вітаючи пробудження господаря перемигуванням вогників на сенсорній панелі.
Том почувався добре – ніби проспав вісім годин і своєму ліжку. Його і Шерлока ховали від зовнішнього світу вкриті теплим водяним конденсатом стінки камери очистки. Шкіра Тома біла червонувата, як завжди після процедури. Весь одяг – чистий і висушений – чекав на нього в автоклаві. Він пригадав отруєння і дивну жінку-велета, що йому примарилася під дією галюциногенів. Сівши на вологій, теплій підлозі, він поглянув на смартлет і запросив діагностику стану організму. За хвилину побачив, що повністю здоровий і перебуває у добрій формі. Дивно.
/Скільки я проспав?/ - подумки запитав в Шерлока.
/Дві години сорок дев’ять хвилин/.
Дивно. Невже отрута не була такою вже небезпечною? Три години тому йому здавалося, ніби він помирає.
Том підвівся, напився води, стоячи голяка, зжував поживний батончик, не поспішаючи одягнувся. Маска. Рукавиці. Готово.
/Пеппі, Аліса, - пошукайте стек. Має бути десь в третій залі складу/.
/Стек поруч. В двох метрах від тебе/. – миттєва відповідь.
Борючись із здивуванням, Том підняв прозору трубу камери. Стек стирчав з білих спорангій одразу за стінкою.
/Шерлоку. Хтось був поруч, поки я повертався і потім спав?/
/Інформація відсутня/.
Том нервово ковтнув.
/Інформація відсутня/.
Том бере до рук стек і стискає руків’я, коли дрони видають звіт.
/Неполадок не виявлено. Інформація про останні три години відсутня/.