Міжзоряна наукова назва: Pyrocursor targoni sanguifrigidus
Галактика: Андромеда
Зоряна система: Таргон
Планета: Таргон
Основний біом: вулканічні рівнини, базальтові пустелі, лавові каньйони, геотермальні оази, попелясті степи
Тип живлення: активний хижак-переслідувач
Середня довжина дорослої особини: 5,8–7,1 м без хвоста
Довжина хвоста: 2,4–3,0 м
Висота у плечах: 1,7–2,1 м
Маса: 780–1120 кг
Кількість кінцівок: 4
Максимальна короткочасна швидкість: до 118 км/год
Середня тривалість життя: 41–57 місцевих років
Основний час активності: світанок, вечір, періоди підвищеної вулканічної активності
Основні органи чуття: інфрачервоний зір, нюх, сейсморецепція, слух
Індекс небезпеки: 4
Під час голоду або шлюбного сезону: 5
Статус: стабільний, широко поширений у вулканічному поясі Таргона
Рівень контакту з людиною: лише з транспортного або укріпленого модуля. Якщо вогненний бігун почав бігти поруч із вашим всюдиходом, не сприймайте це як дружнє змагання. Він не знає, що таке фінішна стрічка, зате чудово знає, що таке втомлена здобич.

Коли спека навчилася бігати
Після Орфея-9 експедиція хотіла сонця.
Це було зрозуміло.
Кілька місяців у печерах, де все або світиться грибами, або намагається з’їсти те, що вже померло, змінюють ставлення до відкритого неба.
Таргон здавався подарунком.
Широкий горизонт.
Світло.
Гори.
Червоне сонце.
Жодної стелі над головою.
Ніяких кісткогризів, які приходять на запах вашого обіду.
Лише одна маленька проблема.
Температура поверхні на більшій частині екваторіального поясу вдень могла перевищувати сімдесят градусів.
Подекуди — значно більше.
Вулканічні тріщини випускали перегрітий газ.
Лава текла по долинах.
Базальтові рівнини накопичували тепло так, що навіть після заходу сонця каміння залишалося гарячим.
Експедиційні костюми працювали на межі.
Всюдиходи потребували активного охолодження.
І саме в цьому середовищі камери вперше зафіксували вогненного бігуна.
Він просто біг.
Не ховався.
Не повз.
Не шукав тіні.
Біг по чорному гарячому каменю так, ніби навколо було прохолодне весняне поле.
Перший запис тривав одинадцять секунд.
На дванадцятій тварина наздогнала дрон.
Дрон летів зі швидкістю дев’яносто кілометрів на годину.
Оператор подивився на телеметрію.
Потім на біолога.
Потім знову на телеметрію.
— Воно прискорюється.
Біолог відповів:
— Бачу.
— У таку спеку?
— Бачу.
— Це нормально?
— Для нього, очевидно.
Дрон пішов угору.
Вогненний бігун ще кілька секунд переслідував тінь на землі.
Потім зупинився.
Відкрив довгі пластини вздовж боків.
І з його тіла піднялася пара.
Саме в цей момент стало зрозуміло:
ми дивимося не просто на тварину, здатну переносити спеку.
Ми дивимося на істоту, яка перетворила охолодження на головну частину мисливської зброї.
Так людство познайомилося з Вогненним бігуном.
І так Таргон пояснив:
якщо ви думаєте, що спека сповільнює хижаків, ви просто ще не зустрічали правильного хижака.
1. Таргон — планета, якій подобається бути гарячою
Таргон — геологічно молодий світ.
Його кора тонка.
Мантійні потоки активні.
На поверхні тисячі вулканічних регіонів.
Частина спокійна.
Частина майже постійно вивергається.
Гірські ланцюги ростуть.
Розломи відкриваються.
Лава перекроює ландшафт.
Якби планета мала характер, геологи назвали б його нервовим.
Туристичні агенції — темпераментним.
Страхові компанії — неприйнятним.
Життя тут виникло не всупереч вулканізму.
Воно навчилося використовувати його.
Геотермальне тепло підтримує екосистеми.
Мінерали удобрюють ґрунти.
Вулканічні гази живлять хемосинтетичні колонії.
Навіть лава створює нові території.
На Таргоні катастрофа й оновлення — майже одне й те саме.
2. Чому тут узагалі є великі тварини
Висока температура здається поганою основою для мегафауни.
І була б такою, якби життя Таргона використовувало земну біохімію без змін.
Але місцеві білки значно стійкіші до нагрівання.
Клітинні мембрани містять особливі термостабільні ліпіди.
Ферменти працюють при температурах, які для людини вже є медичною проблемою.
Кровоподібна рідина має інший склад солей.
Місцеві організми не «витримують» спеку.
Для них вона нормальна.
А вогненний бігун пішов далі.
Він навчився створювати всередині себе прохолодніший мікроклімат.
Фактично носить систему кондиціонування під шкірою.
Без гарантії.
Зате без сервісного центру.
3. Довгі ноги
Найперше впадають в очі кінцівки.
Вони довгі.
Тонші, ніж очікуєш від тварини масою майже тонну.
Але надзвичайно міцні.
Основні кістки порожнисті лише частково.
Усередині проходять перегородки, які розподіляють навантаження.
М’язи зосереджені високо біля тулуба.
Нижня частина ноги легка.
Це зменшує інерцію.
Саме тому бігун може так швидко переставляти кінцівки.
Кожен грам на стопі під час швидкого бігу коштував би енергії.