Розділ 5

Розділ 5

- Міро, скільки ще зможеш утримувати хвилю? - запитав я ментально у своєї коханої, оскільки через шум ревучої води все одно нічого почути було не можна. Та й перебували ми на великій відстані один від одного. Я стояв за штурвалом і намагався утримати корабель на курсі, а Міра підтримувала хвилю, з якої ми весь час котилися для збільшення швидкості корабля. 

- З накопичувачами не більше години, - відповіла вона втомлено. - Свій резерв уже години дві тому як спустила.

- Погано. Вони продовжують нас переслідувати. Поки що вдається підтримувати відрив, але варто нам сповільнитися - і все, - промовив я, замислившись. - Мабуть, доведеться прийняти бій.

- Ти впевнений? - запитала в мене Міра.

- А ти бачиш інший вихід? Доведеться скористатися хаотичним снарядом.

- Лінгрет казав, що тільки в крайньому разі. Шрам на метриці простору залишиться на десятиліття, - нагадала мені Міра, але я і сам знав це.

Коли вранці представник головного поліцейського управління приніс нам документи про те, що з нас знято підписку про невиїзд, ми з полегшенням видихнули, але водночас і напружилися. Вчорашні слова Герміота досі лунали в нас у вухах. А потім представник поліції в приватній бесіді порадив нам якнайшвидше змиватися звідси. Він повідомив нам про те, що до Віритину за дві години підійдуть три кораблі охоронного флоту торгового дому " Світанкової веселки". І ось це нам додало чимало прискорення.

Уже за годину ми залишили бухту Віритину і, врубивши на повну всі три водометні магічні двигуни, рвонули в бік від Віритину. Але було пізно. Ще на виході з бухти ми помітили на горизонті три кораблі, які наближалися із заходу на великій швидкості. Вони практично відразу змінили напрямок і пішли нам на переріз. Але між нами був пристойний запас відстані, тож перехопити нас не вийшло, і ми вирвалися вперед. Щоправда, відстань між нами зменшилася всього до кількох кілометрів.

Оскільки до того моменту ми були вже в нейтральних водах, вони просто і невигадливо відкрили по нас вогонь. Судячи з потужності снарядів, які ми прийняли на щит, вони не збиралися нас знищувати. Їм головне було вивести корабель з ладу, після чого захопити його.

Взагалі, у нас був спосіб уникнути цього всього. Телепортаційний артефакт із налаштуванням на наш острів лежав у мене в просторовій кишені. Але була проблема: потягне він максимум двох, а отже, наших "матросів" доведеться кинути разом із кораблем. Такого дозволити вже ми не могли. Ось і спробували втекти, але, судячи з усього, не дуже вдало. Міра підняла позаду нас хвилю, і на цій хвилі ми понеслися набагато швидше, ніж просто на двигунах. Але не глісуюча форма корпусу корабля дає про себе знати.

Більше тридцяти п'яти кілометрів на годину ми видати не змогли. У наших переслідувачів теж була схожа проблема, і нам навіть вдалося збільшити розрив за дві з половиною години таких перегонів, щоправда, не набагато - лише вдвічі.

Добре те, що вони хоч припинили обстріл корабля і щиту не потрібно було більше витрачати ману на відбиття снарядів. Але судячи з усього, зіткнення не уникнути.

- Міра, на рахунок три розвертай хвилю в їхньому напрямку. Спробуємо вдарити їх на зустрічних курсах, - сказав я, готуючись до різкого маневру.

- Готова, - сказала Міра, яка видавлювала із себе максимум зусиль.

- Три, два, один!

В одну мить частина хвилі продовжила рух уперед, але та частина, що несла нас, ривком змінила напрямок на протилежний. Незабаром до неї приєдналися нові потоки води, і ми понеслися на наших супротивників, які відреагували на наш маневр із затримкою - вони явно не розуміли, що ми робимо. А тому лише через чотири хвилини почали змінювати напрямок і скидати швидкість.

Але було вже пізно. Ми вже були в зоні ураження нашого головного калібру. Не звертаючи уваги на кораблі, які знову відкрили по нас вогонь, я активував єдиний хаотичний снаряд, який був у нас на борту.

Не знаю, що там намудрував Лінгрет, але вже за мить один із кораблів супротивника перетворився на желе, яке почало швидко розчинятися в морській воді. Притому на борту корабля не залишилося жодного живого. Але й вивільнення некроенергії також не відбулося.

Один із кораблів повністю зупинився для обстеження того, що лишилося від знищеного корабля, а от третій розвернувся і відкрив по нас вогонь уже не зброєю, що мала б просто вивести корабель з ладу, а повноцінною зброєю, створеною для знищення. На щастя, влучність була огидною, і в наступні чотири хвилини переслідування в нас влучило лише два снаряди з більш ніж десятка. Ось тільки наш щит зміг утримати лише один снаряд. А другий на повній потужності вдарив у борт корабля, коли я намагався ухилитися від нього, після чого в сильному вибуху зникло більше п'яти кубометрів корпусу корабля, а мене жбурнуло від штурвала за борт. Якби я не був пристебнутий до палуби металевим тросом, то, найімовірніше, на цьому моє життя і закінчилося б. А так я повис над водою на висоті півметра від неї на тросі. На пошкодження тіла від такого різкого ривка я вирішив не звертати уваги.

 Головне - вибратися назад на палубу і повернути управління над кораблем, який почав крутитися в різні боки, втративши контроль над штурвалом. Я відчув, як вода намагалася нормалізувати положення корабля, явно керована Мирою. Тільки завдяки цьому я і не літав на тросі як букашка.

Насилу, але мені вдалося затягнути себе назад на борт корабля і відразу ж схопити штурвал телекінезом. Він у мене був не настільки сильний, як хотілося б, але стабілізувати трохи корабель вдалося, і лише коли я вже сам зміг дістатися палубою, що ходила з боку в бік, до штурвала, вдалося нормалізувати повноцінно курс корабля.

За минулі з моменту попадання півтори хвилини противник підійшов до нас майже впритул. Лише те, що ми продовжували рухатися на хвилі, не дозволило йому підійти до борту. Варто було нам стабілізувати курс - і я відкрив вогонь по кораблю з артефактів із низькотемпературною плазмою. Тільки якщо в нас у поножах були списи плазми, то тут були цілі ракети, напевно, за розміром. Ще на початку ми пробували ними пошкодити кораблі, але тоді їхні щити були сильні. Зараз залишалося сподіватися на те, що накопичувачі за час перегонів у них, як і в нас, серйозно виснажилися.