Глава 13

Глава 13

Запис у журналі спостережень: день 180

Я живий, здоровий та відпочиваю. Сьогодні маю цілий день відпочиноку. Оскільки сенсу поспішати у своїх починаннях особливо не було, вирішив щоп'ять-шість днів робити для себе вихідний, а то мені сильно не сподобалася апатія, яка на мене напала після переходу в цей світ. Спершу про те, що я встиг зробити за минулий час. По-перше, це прокласти двадцятиметровий тунель на 10-метрову глибину. По-друге, це обстежити узбережжя довкола на відстань десяти кілометрів. Ну і по-третє, як на мене, найважливіше, це знайти нітірі. Як виявилося за десять кілометрів від місця, де я вибрався на берег, у бік міста знаходився невеликий населений пункт нітірі. Загалом я нарахував сто дев'яносто нітірі. Але більше всього мене зацікавив високий паркан більше чотирьох метрів, навколо лісу в якому я знахожусь. Як виявилося, ліс з якихось мені невідомих причин обнесений високим парканом, уздовж якого ходять патрулі з солдатами.

На щастя, періодичність патрулів велика — раз на п'ять годин, тому мій обхід паркану з боку води ніхто не помітив. Так, паркан іде навіть у воду на п'ятиметрову глибину. Довелося дном обходити паркан, щоб піднятися на берег з іншого боку. Наближатися ні до поселення, яке всього за кілометр від паркану на березі, ні до солдатів, я не став і, поспостерігавши годин десять за всім, сховавшись у очереті на березі, пішов назад до себе.

У паркані в «Магічному зорі» була структура якогось заклинання. Але навіть на мій суто профанський погляд структура якась невиразна, порівняно з виробами Лінгрета. А сам Лінгрет ледь матюкатися не став, коли побачив таку структуру заклинання. За його словами, старшокласники у школі магії і то краще створюють артефакти. Поки я спостерігав за патрулями та жителями селища Лінгрет намагався з'ясувати призначення паркану.

Виявилося, це захисний паркан, який попереджає когось, якщо хтось намагається проникнути до лісу. Мені одразу стало цікаво, що такого в лісі знаходиться, але відповіді я, природно, не отримав. Після повернення, того дня, я  завалився спати, бо був вже світанок. Близькість розумних трохи нервувала мене, але вже через тиждень планетохід можна буде сховати у гаражі під землею. Завтра у мене за планом не лише створення нових п'яти метрів тунелю, а й від'єднання однієї бічної сонячної панелі із планетоходу. За планами я хотів її розмістити на пляжі та від неї протягнути кабель до планетохода.

Сьогодні ж відпочиватиму, але перш ніж приступити до відпочинку, у мене урок магії від суворої вчительки Сальміри. Вона вважає, що вихідний -  не привід пропускати навчання.

— Зі стандартним і кольоровим «Світляками» ми вже розібралися, — сказала Міра, з'явившись у суворій сукні переді мною. — Лінгрет каже, що твій проект ще не готовий, бо йому доводиться працювати ще й над просторовим захистом паралельно. Навіщо тобі, до речі, світловий промінь? Я вже підраховувала, і вийшло, що витрати мани будуть надто великі, щоб завдати хоч якоїсь шкоди. Простіше звичайні бойові артефакти з вогненними кулями зробити.

— Я впевнений, що Лінгрет вигадає, як зменшити витрати мани. А нам час починати урок. Тож що у нас сьогодні буде?

— Сьогодні у нас базове вміння магів, без якого не обійтися жодному магу, хоч би який він обрав напрямок для свого розвитку.

—  Дай вгадаю: це телекінез?

—  Так це дійсно так. Телекінез може бути двох типів. Ментальний - за рахунок ментальної енергії, чи як її ще називають деякі «вчені», — тут Мара зробила іронічне вираз обличчя, — псіонічної. Другий тип – магічний телекінез. Ментальний телекінез добре дається лише магам розуму, оскільки вони мають великі запаси ментальної енергії. Інші маги воліють використовувати магічний. Так, у плані контролю він складніший, тому що необхідно спочатку створити заклинання, а потім ментально керувати ним, додаючи або зменшуючи ману, коли треба. Ментальний телекінез у цьому плані простіше: необхідно просто уявити, як об'єкт рухається та побажати це всім своїм єством.

— Я так розумію, простота оманлива?

—  Так. Ментальну енергію набагато складніше контролювати, а впливати на неї своїм бажанням ще на порядок складніше. Тож ми будемо навчати звичайний магічний телекінез. Заклинання відносно просте, всього двадцять три блоки, але спочатку вивчимо поштовховий телекінез, у ньому всього одинадцять блоків, — сказала Сальміра, і поруч із нею з'явилося тривимірне зображення заклинання.

— Знову малювати, — невдоволено пробурчав я, діставши блокнот і ручку. Необхідно було побудувати проекцію заклинання на аркуші для кращого запам'ятовування.

— Без цього ніяк, ти мусиш сам розуміти.

Мені знадобилася година на перенесення обох заклинань у блокнот. Ще дві години пішло те що, щоб навчитися створювати заклинання поштовхового телекінезу. Сальміра відразу після закінчення копіювання заклинань зникла в артефакті для накопичення ментальної енергії, і мені доводилося без підказок намагатися створити заклинання. Не з першої спроби, але мені все ж таки вдалося його створити. Щоправда, не було стабільного результату. Виходив поштовх приблизно один з трьох, але крім цього він то виходив з силою удару, то з силою легкого дотику.

Після півсотні вдалих активацій заклинання я відчув втому, а тому на цьому припинив урок і натомість вирушив засмагати на пляж. Загалом навколишнє середовище прийнятне для мене. Лише повітряна суміш не підходила мені, а тому після кількох перевірок я вирішив, що обійдуся звичайною маскою з необхідною повітряною сумішшю замість всього скафандра. Демонтаж аварійної маски над кріслом пілота планетохода зайняв лише півгодини. Ще годину зайняло підключення маски до балона з повітряною сумішшю. Але тепер на короткі прогулянки я міг ходити без скафандра. Балона за розрахунками має вистачати до двох годин безперервного дихання, чим я і вирішив скористатися - у мене сьогодні вихідний.

UPD: Я – ідіот, інакше сказати складно. Це треба було додуматися погладити морську тварину, що підпливла до берега. Та й нехай воно виглядає милою, це не привід наближатися до невідомих тварин.