Сонце м’яко ковзало по гілках, вітерець гойдав скатертину на траві, а малюк сміявся, бігаючи з повітряним змієм. Настя й Катя тихенько підморгували Дарині — “ну давай уже”.
Артем повернувся з кошиком.
— Я приніс полуницю і сік. А ще… чому всі так дивно мовчать?
— Бо я… хочу дещо сказати, — Дарина нервово поправила волосся і сіла навпроти нього. — Ну, тобто, ми хочемо дещо сказати, — вона кивнула на свій живіт.
Артем насупився. Подивився на полуницю.
— Що, ти не любиш полуницю?
— Артем… я не про полуницю. Я... вже не одна. І не тільки ти поруч. У мені — ще хтось.
Тиша. Секунда. Дві.
— Дарина… — його голос став тихішим, — ти що, хочеш сказати… — Що я знову стану татом?!
— Ні, Артем. Що ти ще не перестав ним бути, але тепер будеш татом вдвічі.
Він завмер. Потім встав. І потім…
— О Господи. І він сів назад. На траву. Просто гепнувся, скинувши ту полуницю догори дригом. Ягідки розлетілися, одна залетіла в капюшон малюку.
— Ти серйозно?.. — Як ніколи. — Це точно не жарт?.. — Ну, якщо не вважати полуницю в твоєму вусі — то ні.
Артем обійняв її. Довго. Міцно.
А потім, відсторонившись, сказав:
— Знаєш, я хотів зробити тобі ще один подарунок цього тижня… Але виходить, ти мене випередила. І я точно не змагатимусь із тобою — бо це найкращий сюрприз у моєму житті.
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
