Пролог
Новенька, чи знайома душа?
Кава з перцем
Неочікуваний інтерес
Стажерки, що закохались
І знову кава…
Несподіваний візит
Двоє в коридорі. Погляд, що запам’ятовується
«Ой, подруго, ти його ВИДІЛА?!»
«Нарада, яку ніхто не забуде»
“Вона мовчить.”
"Артеме, я піду. Це було помилкою."
"Це не та, якою ти була..."
"Ти не побачив головного"
«Я не хочу тебе рятувати. Я хочу бути поруч»
"Сьогодні без гриму"
"Кава по-домашньому: Лапочка Артемчик"
"Щоденник Дарини. Не для Артема"
Випадковий свідок
Ранок у невідомому — знайомому
Приїзд родини Артема
«Таємне весілля»
"Тепло тиші"
"Коли в офісі стає гаряче…"
«План зваблення vs сюрприз з минулого»
“Іра, Олександр Волков і кавовий допрос”
«Вся фірма гуде, як кавомашина»
«Смак підбора»
«Гра без правил»
«Місце не для флірту»
Погляд хижака
Ми — стіна
Радість пастки
Після бурі — сонце
Нове покоління Волкових
Повне вторгнення наступного покоління
Велика вечеря Волкових
Ранок після — родина прокидається
“Коли прізвище Волков — вже не захист, а виклик”
домашній офіс Микити Волкова. Пізній вечір.
“Кілька місяців тому: Ізабелла”
Артем і Дарина — вечір після скандалу та статті
Втеча на день
“Мама — ти назавжди?”
Під запах млинців
Парк трьох сонць
Пікнік під деревами.
"Заголовки, що палять"
“В баню — і фігурально, і буквально”
“Карпатський чан і трохи магії”
“Гори, чан і вона в червоному”
“Змова у горах”
“План розсекречено”
“Корпоратив. Вхід без шансів на втечу”
“Балкон. Секрет під зорями”
“Записка біля серця”
“Інша записка”
“Сюрприз з полуницею”
"Повернення додому"
"Серця на моніторі"
у вітальні родинного будинку Волкових.
“Офіційна розмова”
“Ніч для трьох”
“Сніданок із сюрпризом”
"Наше назавжди"
Епілог: Через п’ять років…
Від автора
Текст
headset
Аудіо
У вас з'явилася можливість прослуховувати аудіо цієї книги. Для прослуховування скористайтеся перемикачем між текстом й аудіо.
ОК
“Інша записка”
Дарина ще раз глянула на записку Артема, усміхнулася — і різко підхопилася.просто в туалет.
Її раптова нудота викликала тривожний дзвіночок — не тільки у неї. Через 10 хвилин до дверей кімнати вломилися Настя й Катя .
— Дарина?! Ти що — хвора?! — майже одночасно крикнули вони.
— Я… я не знаю… Каву, напевно, не ту випила… — намагалася віджартуватись Дарина, хоча сама вже відчувала: ця кава тут ні до чого .
Катя глянула на Настю. Настя глянула на Катю.
— Скільки днів… від останніх… ти сама розумієш, — спитала Катя, стишуючи голос, хоч у кімнаті були тільки вони.
Дарина розгублено кліпала очима.
Настя вже витягала щось із сумки. Тест.
— Ну що, порахуємо не офісні звіти, а твої дні, леді Волкова №2?
Через 10 хвилин Дарина сиділа в тиші, дивлячись на дві смужки.
— Тепер… ти підготуєш свій сюрприз, — сказала Настя, — і він точно не про кулон.
— І що скажеш Артему? — шепоче Катя.
Дарина прикладає руки до живота і усміхається крізь шок.
— Скажу… що його сюрприз вийшов не один.
