Дарина повільно прокинулась. Її щока торкалась подушки, на якій ледь відчувався запах чоловічого парфуму. В кімнаті ще півтемно — штори затримали ранішнє сонце, але в серці вже щось світилось. Спокійно. Тепло. Безпечно.
Вона намацала шию — кулон із пера все ще був там. Не сон.
Повертається — на тумбочці стоїть чашка кави, трохи тепла, і складений аркуш з лаконічним почерком:
«Ти спиш, а я вже сумую. Не думай, що я втік — просто влаштовую нам сюрприз. Твій Артем. P.S. Перо на тобі — доказ, що ти більше не падаєш. P.P.S. Одягни щось зручне, тебе чекає день, де не буде офісу, тільки ми »
Дарина усміхнулась. Пальці торкнулися кулона. Він знає, як заспокоїти навіть без обіймів.
— Ну добре, Артеме Олександрович… подивимось, який ти романтик. — пробурмотіла вона з усмішкою.
Вона відхилила штори — а за вікном стояла машина з великим паперовим написом: "НА ПІКНІК — Я, ТИ І НЕБО!" І таксист у квітчастій сорочці тримав повітряну кульку. В рожевих окулярах.
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
