На вулиці вже прохолодно. Повітря свіже після вечірньої грози, ще трохи пахне озоном і хвоєю з гір. Дарина спирається на поруччя балкона, ковтає повітря, нарешті сама. Її плаття ловить світло місяця, ніби виблискує кров’яним сяйвом.
— Втомилася? — запитав Артем, виходячи з келихом води. — Це була твоя маленька помста, правда? — всміхнулася вона, — “вступ до колегії” прямо на сцені?
— Ти заслужила. І… я просто хотів, щоб усі знали: ти не тимчасова. Ти — серце цього офісу. І моє теж.
Він дістає маленьку чорну коробочку. — Це не те, що ти думаєш… Ну, майже. Відкриває — всередині ланцюжок з кулоном у формі пера.
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
