"Той, що не вміє кохати"

“В баню — і фігурально, і буквально”

Дарина стояла посеред офісу з журналом у руках, зачіска трішки розтріпана, в очах — вогонь.

ХВАТИТ! — сказала вона чітко, голосно й дуже по-українськи.

Усі замовкли.

— Якщо ще хтось хоч раз скаже слово “заручини”, “невістки” або “династія”, — вона підняла журнал вгору, — я кину цей глянець так, що він стане частиною вашого ландшафту! 

Секретарка тихенько сховала ще один примірник під стіл.

— Я втомилася. Я не модель, не супергероїня, я просто хочу попити кави, закінчити звіт і не читати, що мене "випадково спіймали біля кабінету Артема Олександровича в шовковому халаті"! 

— То не халат був… — буркнув Артем, але замовк під її поглядом.

Вона глибоко вдихнула.

— Отже. Усі. Ви. На два тижні. ВІДПОЧИВАЄТЕ.
— У баню? — несміливо спитав Захар.
— Так, — кивнула Дарина. — І фігурально, і буквально. Замовляю всім корпоратив у Карпатах. Там буде баня, чан і тиша. ЖОДНИХ журналістів!

Колеги аплодують. Катя вже пакує рюкзак. Микита гуглить, як замовити чан на 20 осіб.

А Артем підходить до Дарини:
— А ти? Ти теж з нами в баню?

Вона піднімає брову:
— А ти справді хочеш бачити мене в рушнику?

Артем мовчки усміхається. І цього разу вже він — той, хто почервонів. 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше