Дарина стояла посеред офісу з журналом у руках, зачіска трішки розтріпана, в очах — вогонь.
— ХВАТИТ! — сказала вона чітко, голосно й дуже по-українськи.
Усі замовкли.
— Якщо ще хтось хоч раз скаже слово “заручини”, “невістки” або “династія”, — вона підняла журнал вгору, — я кину цей глянець так, що він стане частиною вашого ландшафту!
Секретарка тихенько сховала ще один примірник під стіл.
— Я втомилася. Я не модель, не супергероїня, я просто хочу попити кави, закінчити звіт і не читати, що мене "випадково спіймали біля кабінету Артема Олександровича в шовковому халаті"!
— То не халат був… — буркнув Артем, але замовк під її поглядом.
Вона глибоко вдихнула.
— Отже. Усі. Ви. На два тижні. ВІДПОЧИВАЄТЕ. — У баню? — несміливо спитав Захар. — Так, — кивнула Дарина. — І фігурально, і буквально. Замовляю всім корпоратив у Карпатах. Там буде баня, чан і тиша. ЖОДНИХ журналістів!
Колеги аплодують. Катя вже пакує рюкзак. Микита гуглить, як замовити чан на 20 осіб.
А Артем підходить до Дарини: — А ти? Ти теж з нами в баню?
Вона піднімає брову: — А ти справді хочеш бачити мене в рушнику?
Артем мовчки усміхається. І цього разу вже він — той, хто почервонів.
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.