Велика вечеря Волкових

Кабінет Владислава було перетворено на міні-ресторан "Chez Волкови".
Письмовий стіл став святковим — із білою скатертиною, посудом на двадцять персон, а головне — пельменями від бабусі Іри, бо вона вважає, що “ніяка їжа не зрівняється з моєю любов’ю і цибулею в тісті”.

У кутку Тимовій (5 років) влаштовував офіційне вручення “медалей” із жувальних ведмедиків.

— За що ця медаль, Тимчику? — запитала Дарина.
— За те, що ви моя улюблена мама без договору. Але вже майже з договором. 

На чолі столу сидів Владислав, одягнутий у фартух із написом "Генеральний директор сім'ї".
Праворуч — Настя, спокійна як завжди, але вже поглядом контролювала, щоб Ізабелла не почала фотосесію з фаршированим перцем.

— Я просто хочу, щоб наш Instagram був в стилі “сімейна ідилія в ретро-фільтрі”! — виправдовувалась Белла.

Микита намагався втримати двійню Дейлу й Ніка, які сперечались, хто з них головний кухар на наступний корпоратив.

— Дайте мені тільки духовку, я все зроблю! — кричала Дейла.
— Ага, і як минулого разу спалила торт! — хмикнув Нік.

Катя лише усміхалась — на руках у неї був малюк, а поруч — Аліса й Вася, які як справжні підлітки мовчки гортали телефони, але по-тихому фотографували момент, бо, ну… це вже легенда.

Артем і Дарина сиділи поруч, і між ними — той самий плед, з якого недавно була "весільна фата".
Він нахилився до неї:

— Можна я зроблю офіційну заяву?..
— Так?
— Увага! — він підвівся. — Хочу оголосити, що Дарина — офіційно частина сім’ї Волкових. І не лише серцем. А ще й… тому що я хочу зробити їй справжню пропозицію.

Пауза. Тиша. Пельмені зависли на виделках.

— Я не жартую.

А потім, діти закричали:
— Так! Вона вже наша мама! ДАРИНА, ГОВОРИ ТАК!

Дарина, ошелешена, лише засміялася і кивнула:
— Якщо ти згоден, щоб твою каблучку приніс Тимовій у коробці з кіндер-сюрпризу — тоді я твоя наречена.

Всі засміялися.
І навіть Владислав, грізний бос, аплодував стоячи.