"Той, що не вміє кохати"

Погляд хижака

— Ти ще тут? — пролунав голос, холодний, як лезо ножа.
Женжен повернувся. Перед ним стояв Артем Олександрович. Суворий, зосереджений — і вже без усмішки.
— Артем Волков, — сказав він із примруженим поглядом. — Той самий наречений. Мені повідомили, ти щойно погрожував моїй нареченій?

Женжен не розгубився. Навпаки — його усмішка стала ще ширшою.
— Вибач, просто... тестую атмосферу. Ваш офіс такий... живий. А твоя наречена — ну, скажімо так, знає, як поставити на місце.

— Вона вміє значно більше, — Артем зробив крок ближче, — але я її трохи бережу.
Він зупинився так, щоб дивитись прямо в очі Женжену.
— Ми тут не граємо в флірт. А якщо ще раз піднімеш тон або спробуєш щось подібне — ми знайдемо для тебе інший вихід, зрозуміло?

Женжен посміхнувся, проте в очах з’явилась тінь.
— О, Волков... Мені цікаво, як довго ти зможеш захищати її. Світ бізнесу — не місце для сентиментів.

— Ні, — спокійно відповів Артем. — Але й не місце для клоунів.

Женжен пішов. Але коли повернувся в машину, його усмішка стала крижано-спокійною. Він набрав номер:

— Починаємо. Нехай Дарина отримає невеличкий урок — за непокору. І за Волкова.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше