«Таємне весілля»

Після обіду, коли дорослі пили чай, а діти щось шепотілися в кімнаті Тимофія, раптом світло вимкнулося — вимикач клацнув із коридору.

— Що за…? — озвався Артем.

— Тсс! — вигукнула Аліса, старша дівчинка, з'являючись із рушником у руках. — ВСІ на місця! Весілля починається!

— Яке ще весілля? — здивувалася Дарина, але вже через секунду її затягли в спальню, де дівчатка вдягнули їй фату з пледа, причепили бант від подарункової коробки до волосся і дали в руки… ложку замість букета.

— Ти прекрасна наречена, — сказала одна з двійнят, — як принцеса з мультика!

Тим часом Артема вивели до вітальні, де він став у центрі кімнати. На нього натягнули краватку із шкарпетки й насипали конфетті з порізаних серветок.

— Артеме Олександровичу, — урочисто заявив Василь, один із близнюків, — чи берете ви Дарину як свою королеву?

— Якщо вона витримає все це — то вже точно! — засміявся Артем.

— Не можна сміятись, це серйозно! — насупилася Аліса.

Дарина вийшла з кімнати, й усі на мить завмерли — в пледовій фаті, з усмішкою і трохи сльозами в очах.

— А тепер, — проказала двійня, — обмін кільцями!

Маленькі пальчики простягнули цукеркові кільця з мармеладу. Артем узяв одне, став навколішки й прошепотів:

— Якщо це rehearsal — я вже хочу справжнє.

Дарина засміялася крізь сльози:

— А я хочу, щоб нас одружували саме ці шалені діти.

— ЦЕ МОЖЛИВО! — закричали всі хором і обійняли новостворену «пару».