«Ой, подруго, ти його ВИДІЛА?!»

— ...і тут він просто підняв брову й каже: «Без проливань», — розповідала Дарина, витираючи помаду з чашки в кав’ярні.

— Стоп, стоп, — перебила її Олена, подруга з університету, — ти хоч розумієш, що ти зараз розповіла мені РОМАНТИЧНУ СЦЕНУ з серіалу, а не звичайну зустріч?

— Та яка романтика, — знітилася Дарина. — Просто… він приємний. І сорочка біла. І погляд. Ну…

— Погляд? — Олена зробила круглі очі. — Даринко, ти коли останній раз описувала чоловіка через «погляд»? Це звучить як передозування феромонів і любові з першого погляду.

Дарина засміялась, заливаючи каву з вершками.

— Та годі. Просто він... відчув мене. Це було дивно. Здається, він усе помічає. Навіть тремтіння моїх пальців.

Олена відкрила рот і грайливо вдарила її серветкою.

— ВСЕ. Ти закохалась. У перший день роботи. Тебе чекає або службовий роман, або службове катастрофа. Іншого не дано!

— Ні! Я просто… — Дарина кивнула вбік вікна, — …вперше за довгий час відчула, що хтось бачить мене. Не як просто новеньку. А як... людину.

Олена м’яко усміхнулась.
— Ну що ж, тоді моя мила Даринко, час подумати: що ти вдягнеш завтра на роботу?

Дарина зітхнула:
— Не щось, що легко проливається кавою.

Микита, піднімаючи чашку кави, завмер.
— Ого...
Влад зиркнув через плече, заплющив очі і мовив:
— І це… стажерка? У вас там всі такі?

Настя засміялася, глянувши на фото.
— Дарина просто вирішила, що хоче бути головною темою дня. І їй це вдалося.

У цей момент Артем сидів у своєму кабінеті. Він спокійно гортав пошту. Повідомлення з Instagram спливло зверху екрана. Він клацнув. Побачив.

Клац.

Екран завмер на фото Дарини.

Очі — як у хижака.
Рука повільно опускається з мишки.
Він стиха сказав сам до себе:

— Вона серйозно?..
— Що ти там бурмочеш? — зазирнув Микита.
— Вона це... вдягла на роботу?
— Так, і вже йде до тебе.
— Господи…

Дарина йшла коридором, помічаючи, як усі розмови затихають при її появі. Вона посміхалась, впевнено йшла… Але зловила знайомий погляд з-за дверей.

Погляд Артема.

Його обличчя було серйозним. Але в очах — щось між:

«Ти жартуєш?»
та
«Я НЕ зможу зосередитися до кінця дня».

Він вийшов їй назустріч.
— Ви виглядаєте… дуже мотивуюче.
— Дякую, — Дарина блиснула усмішкою. — Мотивація — це друге моє ім’я.

Артем притис пальці до скроні, мов намагаючись стриматись.
— Якщо сьогодні в нас зірветься нарада — я звинувачу Instagram.
— Ну що ж, — підморгнула вона. — Головне — не LinkedIn.