Той, хто приходить уночі
Розділ 2. Нічна правда
Вона прокинулася від тихого звуку. Спочатку подумала, що це сон, але в кімнаті було надто тихо, надто реально. Місячне світло падало на підлогу, і тінь біля вікна була не схожа на песика.
-Не лякайся. -пролунав тихий голос.
Вона різко сіла на ліжку. Перед нею стояв хлопець Темне волосся Росгублений погляд ... очі Ті самі очі які дивилися на неї вечері з- під лавки
-Хто ти? -ледве вимолила вона
-Я той самий пес - сказав він він тихо. — Удень я такий. А вночі стаю людиною.
-Це прокляття, продовжив він -Я не вибирав такого життя. Я завжди був сам поки не зустрів тебе
Вона мовчала. Дивилася на нього й згадувала як він торкнувся Її руки, як довірливо пішов за нею
-Чому ти не пішов? - запитала вона
-Бо ти побачила Мене - відповів він -Не як тварину, як живу душу.
Вона повільно встала й подала йому руку ковдру
-Тоді залишайся -сказала вона.
-Ти не сам.
Він усміхнувся.За вікном Місяць ховався за хмари, а в її серці вперше за довгий час стало тепло
Вона ще не знала що ця ніч змінить їх обох назавжди
#3270 в Любовні романи
#815 в Любовне фентезі
Відредаговано: 14.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
