-А що сталось потім ?- запитала маленька Ада .
Мати закрила книжку та поклала на стілець . З палати долинув запах ліків та спирту . Маленькі руці тримали склянку води , яка ледь не проливалась через краї .
-Поки що все . Але я неодмінно прочитаю тобі продовження історії про Тодам .
-Мам , а ця операція .... Я чула , що лікарі казали ...
-Не слухай їх ! Все буде добре ! Ти ж хочеш дізнатись чим все закінчилось ?
-Т-так .
Світло вимкнули . За вікном йшов дощ . Краплі капали на підвіконня. Ада лежала та думала про наступний день . Чи буде він для неї ?
Єдиною втіхою стала історія про незламну Тоді , яка хоче допомагати іншим . На столі лежав малюнок фарбами . Там була дівчина та її мама . Позаду стояла біловолоса красуня з яскраво-рожевими очима . Невдовзі годинник пробив північ .
***
Любі читачі, дякую що прочитали мою історію про Тодам . Сподіваюсь, що вам сподобалось! Пишіть свої враження від книги . Також можете сказати зауваження. Я прислухаюсь до кожного . До нових зустрічей! Усього найкращого!
Лукашук Вікторія ♥️