~Ми судимо книжки по обгортці і забуваємо про текст ...~
___________________________________________________________________
Проходячи повз Шедоу , почула невеличку розмову . Він балакав за допомогою того годинника, на ім'я Сьюзен . Мені теж такий дали , але я поки що не дуже навчилася домовлятись з цим штучним інтелектом.
-Я поки що не впевнений. Треба перевірити її , але про це не повинні дізнатись інші , ок ? Грицько , я тобі довіряю як самому собі , тому не підведи. Пробач , у мене проблема виникла , потім поговоримо .
Хлопець обернувся до мене та подивився страшенно ненависним поглядом . Що я йому зробила ? Тобто , підслуховувати погано , але у нас в селі усі так роблять . Ех , баб Машо , дали мені погану звичку !
-Ти не запізнюєшся на урок ?- спитав Шедоу .
-Мммм, напевно ,- і побігла , поки цей хлопак не вбив мене .
Після занять я та Віра пішли до їдальні . Там нас чекала Леся . Савчик розповідала , що Вітерець із країни Мейлі ( щось на кшталт земної Японії ) . Хоча , її рідна мова відрізняється , але українську знає доволі добре . Акценту зовсім не відчувається .
-Ну що , Тодам , яку сукню обереш?
-Сукню ?- спитала я .
Віра ледь не подавилася пирогом з кавуна та якихось трав ( гидота!) .
-Ти ще не знайшла сукню ?! - вигукнули дівчата .
-Ем, ні ...
-Тоді тобі потрібно звернутися до Ґері .
-А хто це ? - але на моє питання не відповіли , бо прийшла його величність Шедоу Клеменс.
Каміла , Макс та Грицько мовчки дивилися . Звичайно , його посіпаки не мають права голосу , без дозволу того хлопця. Жах ! Ну тільки Хвець набагато крутіший за тих двох , адже він є правою рукою Шедоу .
-У мене є пропозиція до тебе ,- лагідно промовив Клеменс .
-Яка?- не приховуючи свою образу , відповіла .
-Можеш стати моєю подружкою . Ти матимеш змогу довіряти мені , розповідати свої таємниці та таке інше . Однією бути в такому великому місці доволі тяжко . Тому зможу ще й захищяти тебе . Ну як ? Знаю , як важко відмовитись та...
-Ні !
-Пробач?
-Я кажу "ні" . Не хочу стати такою як ти ! Ображаєш , погрожуєш , а тепер ...
-Але я дам тобі другу спробу . До завтра подумаєш і скажеш відповідь .
Хоч і приховував свою злість байдужістю, але я помітила як Шедоу розлютився . Він мовчки вийшов з їдальні , махнувши рукою , щоб друзі зробили те саме . Я не змогла далі їсти . Салат просто не ліз до рота . Навіть соку не захотіла . Чомусь відчувала біду .
****
Урок містера Террі. Мені було трішечки страшно битися з Клеменсом , адже він набагато сильніший ... Хлопець навіть не здригнувся. Він мовчки стояв , ніби кажучи :" Мене не турбують такі дрібниці. Я згадала декілька разів , як перетворюватись , але чому так боязко мені ? Кулон ще більше почав сяяти . Та що з тобою ?! Зараз не час !
-Почали !- гукнув вчитель.
Шедоу потроху перетворився . Йому не потрібно було плигати , чи щось таке . Хлопець легко володів перетворенням . От тільки у мене все ніяк не виходило . Чорний вогняний вовк наближався . Вийшло ! Біла вовчиця , замість дівчини - білявки, тепер також була готова до битви .
Клеменс намагався збити мене з ніг , вкусивши за лапи . Та дарма ! Я добре ухилялася . Але моя необачність перемогла . Не помітивши деревину на землі , перечипилася та покотилась хто зна куди . О ні ! Шедоу біг з швидкістю лева . Ну от чому усе так скінчиться ? Як би стала маленькою мишкою , то тоді б просто втікла ... Моє тіло почало зменшуватись . Тепер на Клеменса дивилося пара маленьких чорних очей . Він здивувався , а тому не побачив , як я втікла . Єс! Та невже маю дві подоби тварин ? Це ж круто ! Стоп ! А якщо і не дві ? Треба спробувати стати ще кимсь . Наприклад, птахом . Орел би точно гарно справлявся з цим боєм . Плигнувши у повітря приземлилася мишеням . Треба знову спробувати ! Тепер вийшло !
Я потроху полетіла до дерев , а потім почала клювати ( чи що там роблять орли ?) Шедоу . Вовк то тікав , то знов наближався . Учні зачаровано дивилися на цю битву . Містер Террі щось записав у свій щоденник.
-Стій ! Тодам , ти не розумієш до чого це призведе !- кричав Клеменс.
-Що?! Просто боїшся програти !
-Та ні ж ! Будь ласочка зупинись ! Але щоб ніхто не побачив .
Я так і зробила . Здавалося , ніби ми просто встали відпочити .
-Я повинен зірвати з тебе цей кулон . Ок?
-Але чому мені довіряти тобі ? Якщо просто хочеш вкрасти , чи ...
-Не зараз ! Довірься!
Ми домовились , щоб я у якийсь момент спеціально зробила помилку , а Шедоу зніме цей кулон . У подобі тварини мені буде складно це зробити , тому Клеменс допоможе . Навіщо, не знаю ...
*****
-Сер , ви це відчули ?
-Так , то ти ще не знайшов дівча ?
-Ем , знов не вона ... Може, відпустимо з в'язниці інших людей ?
-Щоб вони розповіли про мене ? Ні! Просто приведи цю дівчину сюди . Бажано живою .
-Так і зроблю . Та спочатку прослідкую за нею .
-Як хочеш .
*****
Підстрибнувши , приземлилася на землю .
-Знов не вийшло ! Можеш трішки повільніше?!
-Ну пробачте , містере швидкий хлопець! Сам як черепашка , а на мене кажеш ! Просто кулон здерти не здатен ?!
Вовк розізлився . Я ( у мишачій подобі ) просто бігла на Клеменса . Це повинно здаватись звичайною битвою . Не більше . З лісу вискочив якийсь гоблін та просто швиденько біг на мене . Не помітивши миша , тицьнув ногою і я полетіла у кущі. Кулон впав десь біля Шедоу .