Початок навчання

~Дива часто трапляються з нами . 

Просто потрібно навчитись їх бачити ~

__________________________________________________________________________________________

Прокинувшись у лікарні , я нікого поряд не побачила . Чомсь голова сильно боліла, наче зараз вибухне. На шиї дось висів кулон з рожевого каменю. До палати зайшла мила бабуся,  у білій хустці з блакитними квітами . Жінка посміхнулася та відчепила крапельницю з моєї руки . Що ж трапилось ? На диво , нога зовсім не боліла . 

-Пробачте, міс , а де я ?- дурне питання, але , зазвичай, після нього завжди розповідають про те , що саме мене цікавить . 

-В лікарні ,- розвела руками .- Тебе сюди приніс той милий хлопець,- вона вказала на картину на стіні . 

Я помітила високого та привабливого парубка . Він тримав у руці меч , здаваючись сміливішим. Тільки зараз розгледіла Шедоу! Який жах ! І що цей хлопак тут робить ?! 

-Він грає важливу роль у школі . 

-Яку ж ?- і навіщо це мені ? 

-По-перше, захищає ворота ; по-друге, охороняє вночі академію ; по-третє , найкращий учень . 

-Жах ! І як усе це встигає? 

-Навіть не знаю !- засміялась бабуся .- Хоча , у цього хлопця досі дитячий характер ! Пам'ятаю , як бігав тааакий маленький у червонім капелюсі ! 

-Ви були його нянею? 

-Так . Щодо тебе , отой кущ , в який впала вночі , він з ядом ! Але не турбуйся . В твоєму організмі його більше не зосталося . 

-Тоді навіщо ж ростити такий кущ біля академії?! 

-Нууу , його невелика кількість навіть корисна . Ми виготовляємо з нього різні медикаменти.

-Зрозуміло....

За дверима почулись вигуки та крики . Спочатку я навіть переполохалась . Бабуся сказала , що її звати пані Юстима , і мені негайно потрібно піти в коридор . Навіщо ? Але з обличчя цієї леді не сходила посмішка . Що ж , піду . Вставши з ліжка , перевдяглась . Один , два , три ! 

За дверима зібралось багацько людей . Поки що я знала тільки Віру та Лесю . Вони бігали , кричали , щось вигукували . Це видавалось доволі смішно , але мені сподобалось . Потім мене узяла за руку Вітерець та потягнула за собою . У натовпі зустріла директрису , яка теж раділа . Що це означає ? Вірка казала , як тут не люблять новеньких. Та я бачу лише посмішки на обличчях учнів . Дивина ! 

-Вона приїхала зі світу , 

Який зовсім - зовсім не так ! 

Вона та інша, і новенька , 

І гарна , аж тріщить тріска ! 

Ця Тодам гарна й працьовита , 

Ми раді бачити тебе , 

Тож ти скоріш йди до навчання , 

Щоб розказали все як є ! - почав співати хлопець зі значком природи . 

-Вона радіє і співає , 

І скоро буде льоду бал ! 

Вона до нас вже завітає, 

І раді бачить будем вас ! - продовжили інші . 

Бал ? Що за бал ? Ці учні так раді мене бачити ? Якось навіть не по собі стало . У натовпі з'явився Шедоу . Інші почали перешіптуватися. 

-Бал ! Скоро буде бал ! Бал ! - повторювали однокашники . 

А потім усе вщухло . Я залишилась одна в коридорі , тримаючи запрошення на той самий бал льоду . Треба розпитати Вірку про це . 

Ми йшли коридором до класу , де відбудеться перший урок . Тепер я маю свою шкільну форму : довгий плащ з емблемою академії , спідницю та сорочку . Значок теж гарно виглядав на одязі . Савчик розповіла , що коли приходить новенький , то в корпусі лиходіїв відбувається вечірка в його честь . ( У супергероїв так не заведено) Тож дівчина збрехала щодо зустрічі таких , як я . 

-Перший урок Валентини Степ . Жах ! Я на її лекціях просто годинами можу спати !- сказала Віра . 

-Невже так погано ? Фантастичні світи здаються доволі цікавими ...

-Хм, але не для мене ! 

Клас видався доволі просторим . Я сіла біля Савчик . Позаду розмістилася Вітерець . Вийшовши на середину кімнати , вчитель почала розповідь: 

-Це новенька , Тодам. Тодам , розкажи про себе ,- звернулася до мене . 

-Нууу, люблю малювати , захоплююсь музикою . Буду рада з вами потоваришувати . 

-Добре , а тепер познайомся з класом : Грицько Хвець, перевертень-олень , клан природи ; Софія Загарбницька, перевертень - лис , клан вогню ; Каміла Жайворонок, перевертень - риба , клан води; Кеті Жайворонок - сестра Каміли ; Макс - природа та перевертень - змія . 

Це більше виглядало , як звіт . Але так мені буде легше зрозуміти хто є хто . Тепер почався і сам урок . Задня парта видавалася пустою . За нею сидів лише друг Шедоу - Грицько . Самого хлопця ніде не було видно . Нам розповіли про заснування академії , перших учнів та багато чого цікавого . Після цього я пішла на вулицю . Дивно , але друге заняття повинно відбутися саме тут . Ліс видавася гарним та барвистим . Купа зелені навколо мене , наче оживала . Дерева тихо колихались , а птахи співали свою прощальну пісню . На диво , на вулиці весна , хоча я точно знаю , що зараз зима . 

-Моє ім'я - Олексій Іванович. В цьому році у вас буду вести не тільки природничі науки , але й музику . 

Ззаду почувся сміх. Софія , Каміла та Кеті просто реготали . 

-Він і музика ?! Це безглуздя ! Який голос в цього ... 

-Пробачте , але чи не можете ви не насміхатися з вчителя ? - ввічливо попросила я . 

-Да хто ти така ?! А! Пам'ятаю тебе . Як нічка ? - Загарбницька спеціально згадала переполох вночі . Це ж вона підставила мене ! 

-Я просто попросила ,- так , Тоді , тримай себе у руцях . 

-Чи , може , ти неправильно зрозуміла ?- дівчина легенько поводила пальцями в повітрі . Рослина , яка виглядала схожою на мухоловку , тільки значно більша , почала відкривати та закривати свій "рот" .

Схоже , Загарбницька вирішила розлютити цю леді . Мухоловка почала крутитись . Вона накинулась на мене , сподіваючись ухопити своїми зубами . Але тут з моєї руки виринув лід , і бідна рослина впала долілиць. Усі учні з жахом подивилися на це . Я не могла такого терпіти . Ця дівчина хотіла вбити мене ! Почала потроху підходити до Софії . Її подруги відтягували мене , але я не чула .