Глава 10. Секрет бібліотеки

Евелін сиділа на старій лаві, притулившись до стіни. Вона була виснажена, але в її очах знову з'явилося життя. Вона тримала компас у руках і дивилася на нього з ніжністю.

— Я знала, що він приведе вас сюди, — прошепотіла вона. — Я вірила, що він — ключ.

— Ключ до чого? — запитав Алекс, його погляд був зосереджений на дивному пристрої, що лежав у сумці Евелін.

— До загубленої бібліотеки, — відповіла Евелін. — Згідно з нашою легендою, вона містить знання, які можуть змінити світ.

Кейт взяла пристрій. Він був важким і холодним на дотик. На ньому не було кнопок, лише маленький екран і дивні символи. Вона відчувала, що цей пристрій — не просто телефон, а щось більше.

— Це навігатор, — промовила вона. — Він працює, як компас. Він вказує на місце, де знаходиться бібліотека. Але для того, щоб він працював, потрібні координати.

— Координати знаходяться на пергаментах, — сказала Евелін. — Моя сестра знала, що я їх шукаю. Вона намагалася мене зупинити, бо вірила, що ці знання занадто небезпечні для людей.

Кейт і Алекс переглянулися. Вони зрозуміли, що їм потрібно повернутися до відділку і розшифрувати пергаменти. Це був єдиний спосіб знайти бібліотеку.

Коли вони приїхали, вони одразу ж звернулися до експертів, які працювали над пергаментами. Після кількох годин наполегливої роботи вони розшифрували символи, які виявилися координатами. Вони нанесли їх на пристрій, і екран засвітився, вказуючи на місце, яке знаходилося глибоко під землею, під однією зі старих, занедбаних будівель міста.

Кейт і Алекс, не гаючи часу, вирушили туди. Вони увійшли в покинуту будівлю і почали спускатися вниз, слідуючи за пристроєм. Тунель вів їх углиб, і вони розуміли, що це місце було справжньою «Схованкою».

Наприкінці тунелю була велика зала. Повітря там було важким, але чистим, і пахло старими книгами. Навколо них були полиці, що тяглися до самої стелі, а на них стояли тисячі книг, написаних на різних мовах і діалектах. Це була загублена бібліотека.

— Ми знайшли її, — прошепотів Алекс, його голос був сповнений здивування.

— І ми розгадали таємницю, — додала Кейт. — Але справжня таємниця — це не те, де знаходиться бібліотека, а те, що в ній міститься.

Вони почали переглядати книги. Усі вони були про історію, науку, філософію, але те, що їх найбільше вразило, — це книга, яка лежала на центральному столі. Вона була старою і запиленою, і на її обкладинці був викарбуваний той самий символ, що й на компасі.

Коли вони відкрили її, вони побачили не просто слова, а малюнки, схеми, формули. Це були знання, що стосувалися технологій, що могли змінити світ. Це була технологія, яка могла не тільки допомогти людям, але і знищити їх. Кейт і Алекс зрозуміли, що їхня битва ще не закінчилася.

Цей розділ розкриває справжню таємницю, яка ховалася в загубленій бібліотеці. Тепер герої повинні вирішити, що робити з ц

ією інформацією.