Глава 8. Напрямок,вказаний каменем

Їхній шлях лежав до невеликого містечка під назвою Вершина, розташованого на березі річки, про яке Алекс навіть не чув. Його логічний розум був спантеличений тим, як звичайний камінь міг вказати їм дорогу, але після всього, що вони пережили, він вирішив довіритися інтуїції Кейт. Вона тримала камінь у руці, і він вібрував, ніби живий, направляючи їх.

Вони приїхали до містечка на світанку. Вершина здавалася мирною і спокійною. Старі будинки з дерева та каменю, маленькі кав'ярні, що ще не працювали, запах свіжої випічки, що долинав з пекарні, — усе це створювало атмосферу, яка абсолютно не відповідала жорстокості злочину, який вони розслідували.

— Як ви думаєте, що тут може бути? — запитав Алекс, коли вони вийшли з машини.

— Я не знаю. Але я відчуваю, що ми на правильному шляху, — відповіла Кейт.

Вони почали обходити містечко, оглядаючи кожен будинок і кожну вуличку. Але камінь, здавалося, не реагував. Він лежав у руці Кейт нерухомо, ніби втратив свою силу. Це збивало з пантелику.

— Можливо, ми шукаємо не те, — прошепотіла Кейт, її інтуїція підказала їй, що вони щось пропускають.

Раптом вона звернула увагу на старе, покинуте приміщення, що знаходилося на краю містечка. Це була стара млина, її вікна були розбиті, а стіни заросли мохом. Місце виглядало занедбаним і забутим. Камінь у її руці почав вібрувати.

— Сюди, — сказала Кейт, її голос був сповнений рішучості.

Вони обережно увійшли всередину. Повітря там було важким, насиченим запахом пилу і гниття. Усередині вони побачили старі верстати, зарослі павутиною. І в кутку, під товстим шаром пилу, вони знайшли те, що шукали: старий, розбитий компас. На ньому був той самий символ, що й на скриньці Евелін.

— Це той самий компас, — прошепотів Алекс.

— Але він розбитий, — зауважила Кейт. — Стрілка відсутня.

Раптом вони почули кроки, що наближалися. Це була та сама жінка в чорному, яка втекла від них у монастирі. Вона тримала в руках пістолет, і на її обличчі був злий вираз.

— Ви не повинні були сюди приходити, — промовила вона. — Ви надто близько підібралися до правди.

Кейт і Алекс переглянулися. Вони розуміли, що це не кінець, а лише початок їхньої битви. Їм доведеться боротися не лише з часом, а й з тим, хто стоїть на їхньому шляху.

Цей розділ розкриває справжню таємницю, пов'язану з компасом. Тепер Кейт та Алекс повинні знайти не лише Евелін, а й відновити справедливість. Я можу продовжити історію, описавши їхню зустріч з «Тінню»

та їхню битву.