Розділ 4. Справа з минулого

Алекс провів Кейт до архіву поліції, де зберігалися старі, давно закриті справи. Повітря там було затхлим, пахло старим папером і пилом. На столах височіли стоси папок, і вони обоє розуміли, що знайти потрібну серед цього безладу буде непросто.

— Справа 1276, — пробурмотів Алекс, читаючи нотатки. — Зникнення археолога Елізабет Вуд. П'ять років тому.

Вони почали шукати. Ряд за рядом, полиця за полицею. Кейт працювала швидко, її інтуїція підказувала, де шукати. Алекс, навпаки, був методичним: він перевіряв кожну папку, кожен номер, щоб нічого не пропустити. Їхні різні підходи були очевидними, але вони дивним чином доповнювали одне одного.

За кілька годин Кейт знайшла її. Стара папка, позначена червоним штампом «Закрита. Справа не розкрита». Усередині було лише кілька документів: рапорти, фотографії квартири Елізабет та її біографія.

— Це вона, — прошепотіла Кейт, дивлячись на фотографію Елізабет. Її обличчя було таким же усміхненим і живим, як у Евелін.

Алекс схилився над документами.

— Вона вивчала давні культури Месопотамії. Її колеги казали, що вона була одержима пошуками загубленої бібліотеки, яка, згідно з легендою, містила знання давно забутих цивілізацій.

— Навіщо їй це потрібно? — запитала Кейт.

— Не знаю. Але в її квартирі також знайшли дивні символи. Їхня природа не була ідентифікована, і справа зайшла в глухий кут.

Кейт переглядала фотографії квартири Елізабет. Вона звернула увагу на дрібницю, яку поліція пропустила. На одній з фотографій на столі лежав старовинний компас. Він був незвичайний: замість звичних літер на ньому були накреслені ті самі символи, що й на пергаментах.

— Я думаю, що це ключ, — Кейт показала фотографію Алексу.

— Компас? — він здивовано підняв брову.

— Не звичайний компас. Це той самий символ, що й на скриньці Евелін. А ще на ньому, замість звичних напрямків, були позначені ті самі ієрогліфи. Я думаю, що він вказує не на північ, а на «Схованку».

Алекс довго дивився на фотографію, а потім на Кейт. Його скептицизм зникав з кожною хвилиною, поступаючись місцем визнанню.

— Ви праві. Це має сенс. Евелін, мабуть, знайшла цей компас, але не знала, як ним користуватися. Вона звернулася до когось, хто міг допомогти їй розшифрувати символи.

— Або хтось дізнався, що вона знайшла його, — додала Кейт, її голос був серйозним. — І цей «хтось» змусив її замовкнути.

Вони зрозуміли, що справа набагато складніша, ніж вони думали. І що вони повинні працювати разом, щоб знайти Евелін, перш ніж стане занадто пізно. А старі справи, здавалося, ожили, шепочучи їм свої таємниці.