Глава 31. Геліос

Подорож Алека на Геліос, станцію, яка була перевалочним пунктом для службовців з Ксіану, зайняла кілька годин. За цей час він встиг розговоритися з помічником Зіри і з'ясувати дещо цікаве: на станції працювало близько сотні людей, всі вони виконували важливу роботу з транспортування енергії на житлові планети галактики, тут також відпочивали ті, хто працював безпосередньо на Ксіані. Через кожні два тижні працівникі змінювались – два тижні вони знаходились на Ксіані, потім два тижні відпочивали на Геліосі. Група найнадійніших дальфійців, навчених працювати в складних умовах, повинна була постійно знаходитись на станції і контролювати її роботу.  Саме сьогодні мав відбутися черговий обмін. У Алека буде можливість познайомитися з деякими працівниками та, хоч і здалеку, побачити той самий загадковий Ксіан, який опинився в скрутному становищі. Про деталі він повинен дізнатися пізніше. Та в загальних рисах, Алек довідався, що це було пов'їязано з технологією видобутку енергії. Ця технологія була винаходом дальфійських предків і вже багато років служила на благо всієї галактики.

Алек одразу зрозумів всю важливість процесу роботи станції для життя планети. Якщо на Ксіані серйозна проблема, це може призвести до фатальних наслідків, збоїв всієї системи. Дальфійці зроблять все, щоб вирішити цю проблему. Та Алек не розумів, чим зможе допомогти він? Проста людина з Землі, де навіть у проектах не існувало нічого подібного. І все ж він був тут. До прибуття залишалися лічені хвилини.

Алек і його попутник стикувалися з платформою та перетнули спеціальний тунель. Опинившись всередині цієї потужної космічної станції, він оцінив її грандіозні масштаби. Навіть у ві сні важко було б собі уявити таке! Це був окремий Всесвіт, створений розумом дальфійців.

Їх зустрів сам командир-бортінженер Арес, він міцно потиснув плече Алека, і той потиснув йому руку у відповідь.

 — Раді вітати Вас на Геліосі.

— Я теж радий, - Алек з цікавістю оглядався навколо.

— Ми трохи покажемо вам станцію і розповімо про її роботу. Але боюся, на огляд усього, що тут є, знадобиться цілий рік, - і він всміхнувся широкою усмішкою, - Тому обмежимося найважливішими моментами.

— Звичайно, я готовий, -  Алек пішов слідом за Аресом.

Геліос уявляв собою розгалужену систему декількох платформ, з'єднаних між собою широкими та довгими тунелями. Все було зроблено таким чином, щоб у випадку катастрофи платформа не зруйнувалася б повністю. Окремі сфери могли б повноцінно функціонувати та продовжувати свою роботу, розподіляя енергію по всіх планетах галактики, не залежно одина від одної.  

Алек та ті, хто прибув зустрічати шаттл з Дальфи, розташувалися в зручній Центральній залі, там знаходився і головний пункт управління, комп'ютер постійно обертався в залежності від того, де були співрозмовники. У величезне вікно ілюмінатора можна було побачити Серце Галактики - Ксіан, віддалено він світився яскравою зіркою, одягненою в напівпрозорі туманні хмари і, постійно пульсуючи, наче серцебиття, нагадував усім – поки б'ється моє серце – ви живете і дихаєте теж. Алек та інші розмістилися по колу у великих кріслах, м'яких та білих, схожих на хмаринки, що трималися просто у повітрі.

— Як вам уже відомо, Геліос тримає під контролем Ксіан - станцію, що стала опорою всієї нашої цивілізації, - перший заговорив Арес, - Але краще, нехай про це вам розповість Лука. Він щойно прибув звідти.

Лука поважно вклонився і продовжив:

— Станція Ксіан парить у небезпечній близькості від надмасивної Чорної діри, в якій ми черпаємо енергію.

— Як ви передаєте її на Дальфу?

— Ця енергія передається через мережу квантових ретрансляторів на три населені планети системи, забезпечуючи їх процвітання і технологічну перевагу. Станція ця була створена нашими попередниками. Ось уже кілька тисячоліть, як вона справно служить нашій галактиці.

— І що ж сталося тепер?

— Прилади на станції постійно фіксують аномалію. Чорна діра почала проявляти дивну активність. Її горизонт подій розширюється з неймовірною швидкістю.  Поступово вона затягує туди станцію і все, що поряд. І якщо цей процес не зупинити, станеться непоправне.

— Потужні гравітаційні якорі, що утримували Ксіан на безпечній відстані, почали давати збої, - додав Арес, - Крім того, спалахи стали траплятися і на Дальфі, найближчій до Ксіану планеті. Адже ви теж бачили, до чого це призвело?

— Довелося побачити, - Алек не розумів, як можна вирішити цю проблему, тобто, як саме він може допомогти її вирішити. Але Лука продовжував свою розповідь:

— Наші розрахунки показують, що у нас залишилося небагато часу до того, як станція перетне горизонт подій — точку неповернення.

— Які у вас є варіанти вирішення цієї проблеми і чим я зможу вам допомогти? – допитувався Алек.

— У нас є два варіанти розвитку подій, — відповів Лука, окинувши поглядом кожного члена команди по черзі, - Перший - евакуація і втрата станції. І це звісно не найкращий варіант для всіх нас. Другий - перенаправити енергію чорної діри через головний реактор станції, створивши тимчасову петлю простору-часу. Ми активуємо головний реактор на повну потужність і створимо штучну сингулярність всередині станції — ще одну мініатюрну чорну діру, яка врівноважить гравітаційне тяжіння.

— Саме для здійснення другого плану ви і потрібні нам, Алеку. Це дозволить нам врятувати і станцію, і енергопостачання планет, - пояснив Арес. Тим часом, всі мовчки дивилися на Алека, очікуя на його реакцію.