Глава 24. Подія

Через кілька днів стало відомо, що на просторах Дальфи знайдено кілька мертвих тіл. Це викликало неабияке збентеження серед жителів громади. Та на цьому неприємності не закінчувалися. Сталося дещо, що похитнуло звичне життя платформи. А почалося все з несподіваного збою систем життєзабезпечення.

Життя всієї планети – це складна впорядкована система, частиною якої є штучний інтелект, і значення його важко переоцінити. Все, що відбувалося на платформах, так чи інакше регулювалося ШІ. Але ще більш важливим фактором в існуванні і підтримці всіх систем в справності, в тому числі роботи ШІ – це енергетична незалежність Дальфи. Енергія, яку вони навчилися добувати, була не просто ресурсом для всієї планети, це була фундаментальна сила, що лежала в основі всього життя дальфійського суспільства і прогресу. Без енергії тут була неможлива жодна форма діяльності, жоден процес, що робив цей світ таким, яким він є, яким його знали дальфійці.

Несподівано для всіх стався потужний спалах, на пару секунд, не більше, але він засліпив усіх, робота і життя платформи зупинилися, а ще через мить платформа занурилася в темряву. Нехай якихось 5-10 хвилин, але всі жителі перебували в абсолютній, повній ізоляції, ніби час зупинився, а з ним і все життя. На самій поверхні Дальфи теж ставався жахливий спалах, викликаний, природним явищем невідомого походження. Навряд чи це могло вбити тих нещасних, що були знайдені одразу після спалаху на площі, проте дальфійці, з поверхні сприйняли цей факт, як пророцтво – вони повірили у кінець світу. Та і не було поки інших пояснень цьому інциденту.

Деякі дальфійці-відлюдники, які вже давно чекали наближення страшного кінця, ще більше увірували в це. Принаймні, так говорили на платформі.

Не минуло й півгодини, як усі системи на платформі були налагоджені. Техніки швидко відновили всі процеси, лабораторії могли повернутися до свого звичного режиму роботи. Голос ШІ повторював уже вп'яте, що все в нормі і причин для паніки немає. Але мешканці були налякані, більшість зібралася в Світлій залі, чекаючи пояснень від Правління. Там же Алек почув про жертв цієї події, він стояв осторонь і намагався розгадати причини того, що відбувається. Якби Марк був поруч, у нього точно була б версія, але зараз його тут не було. Вранці Алек отримав від нього сухе повідомлення: «Почуваюся краще. Скоро побачимося. Марк». Це було зовсім не в його стилі. Алек відчував підступ, і це починало виводити його з рівноваги. Але він також був впевнений, що скоро все це завершиться, і правда випливе назовні.

Подія, що сталася змусила його, як і інших, залишити своє робоче місце, та з’ясувати, що відбувається. Тож тепер, він стояв у Світлій Залі і уважно прислухався до всього, що казали навкруги. Про цю подію відразу почали поширюватися чутки. Та один факт був беззаперечний – раніше такого ніколи не траплялося! Але мешканці також почали розповідати про різні дивацтва, що траплялися то, тут, на Перлині, то на інших платформах Дальфи, і були стривожені перебігом подій. Дальфійці перешептувались, та поводилися нервово. Дехто звинувачував Правління. Адже, як іще пояснити, що злагоджена робота системи давала збій? А ще кілька мервих дальфійців, яких знайшли після спалаху! Хтось повинен за це відповісти. Алек мовчки спостерігав і чекав, коли почнеться виступ Голови Правління. Його анонсували по каналу загального зв’язку. Анни було не видно, він вже пожалкував сто разів, що не забіг по неї по дорозі сюди. Та повертатися немає часу. Потім зустрінуться і він їй все розкаже. Виступ Правління міг початися будь-якої хвилини.