Тобі здалося
Частина 49. Подяка
Церемонія відбувалася в головному холі - тому самому, де колись Кель висміював Зорича перед строєм.
Тепер тут висіли портрети тих, хто віддав життя за правду: Айзек, Ліна, десятки інших імен, які ніколи не будуть забуті.
Зорича викликали на сцену не як героя - як свідка.
Генерал (тепер уже просто старий чоловік у цивільному костюмі) тримав у руках аркуш паперу, на якому було написано всього кілька слів.
- Зориче Велетню, - сказав він. - Від імені Академії «Ґравіс-7» та всіх, хто знайшов правду завдяки тобі, ми висловлюємо подяку. Ти не зажмурився. Ти показав нам, що страх - це не ворог. Ти навчив нас дивитися.
Він простягнув Зоричу не медаль, не грамоту - маленький кристал, схожий на той, що колись відкрив портал.
- Це символ, - сказав генерал. - Нагадування про те, що правда завжди знаходить шлях.
Зорич узяв кристал. Він був теплим - майже живим.
- Я не один це зробив, - сказав він, повертаючись до залу. - Усі, хто стоїть тут, усі, хто дивиться зараз - вони зробили це разом зі мною.
- Але ти був першим, - крикнув хтось із залу.
- Я просто не зажмурився, - відповів Зорич. - І це може кожен.
Він зійшов зі сцени, а зал вибухнув оплесками - не голосними, не бурхливими, а щирими.
#1797 в Фентезі
#460 в Фантастика
#151 в Наукова фантастика
Відредаговано: 28.04.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
