Частина 47.Нові умови

Академія більше не була військовою. 

Вона стала чимось іншим - центром знань, місцем, де люди вчилися дивитися. Тут не було форми, не було наказів, не було покарань. Була тільки правда.

Побут курсантів

Кімнати були спільними, але кожен мав свій куточок. Ліжка - зручні, столи - простори, вікна - великі, з видом на космос.

- Це не схоже на казарму, - сказав один із курсантів, заходячи в кімнату.

- Це не казарма, - відповів Штефан, який супроводжував їх. - Це дім.

- Але ми повинні вчитися.

- Ви будете вчитися, - Штефан усміхнувся. - Але не під дулом пістолета.

- А як?

- Самі, - відповів він. - Коли захочете. Ви нікому нічого не винні.

- Навіть вам?

- Навіть нам, - Штефан кивнув. - Ми тут, щоб допомагати. А не командувати.

Харчування

Їдальня була відкрита цілодобово. Тут годували смачно, ситно, без черг і без нарядів.

- Смачно, - сказав хлопець, пробуючи суп.

- Це рецепт моєї бабусі, - відповіла Яна, яка стояла за роздачею. - Вона вчила мене готувати.

- А де ваша бабуся?

- Там, - Яна показала на портал. - Вона ще не готова повернутися. Але вона дивиться.

- І ви не сумуєте?

- Я чекаю, - Яна усміхнулася. - І це добре.

Медицина

Лазарет очолювала Корра. Вона не мала медичної освіти, але мала досвід - вона вміла рятувати.

- У вас зламана рука, - сказала вона курсантові, який упав під час тренування. - Терпіти будете.

- Чому?

- Бо знеболювальне закінчилося, - Корра наклала шину. - Але ти сильний. Терпи.

- Ви завжди така сувора?

- Я завжди чесна, - відповіла вона. - Це важливіше.

Курсант усміхнувся крізь біль.

- Дякую, - сказав він.

- Не дякуй, - Корра погладила його по голові. - Одужуй.

***

Ставлення до правди змінилося. Люди більше не боялися. Вони дивилися.

Перша реакція

Спочатку був шок. Потім - заперечення. Потім - гнів. А потім - прийняття.

- Я не можу повірити, що це правда, - сказав один із батьків, який прийшов подивитися на нового курсанта.

- Це правда, - відповів Чуб. - І ви тепер її знаєте.

- І що мені з цим робити?

- Жити, - Чуб усміхнувся. - І дивитися.