Чому мовчить цей клятий телефон...
В цієї тиші твій рингтон...
Вона дзвенить у моїх вухах
Ходи, ось на послухай
Не чуєш? Та куди ж тобі!
Це ж я... не ти...гуляю у пітьмі,
Не здійснених колись бажань і мрій,
Е ні...дослухай! Стій!
Я розкажу як серце б'ється,
Як боляче коли все рветься
В твої обійми, яких нема...
Я хочу літа, ти ж - зима
Та ти холодний лиш зі мною
Вона зігріта теплотою,
Окутана любов'ю й сміхом,
А я сама блукаю світом.
Я нуджу ним як прокажена,
Вона, не я вже наречена...
Ти щастя у її очах,
І біль жахливий у моїх снах!
......
Ти не знаєш яку я люблю каву,
Який замовлю я десерт,
Тобі це просто нецікаво
Хоч це не є секрет.
Ти просто звик, що так є завжди,
Що поруч я, завжди твоя.
Та я відкрию свої карти,
Душа моя лише МОЯ!
Я можу мило посміхатись,
Вдавати що усе гаразд.
Але не вдасться закохатись
По-новому на цей вже раз.
Я тихо буду віддалятись,
І тут вже не моя вина,
Тобі прийдеться здивуватись,
Для тебе - це як новина...
Я вмію дихати без тебе,
Сміятись вдавано, весело
Я вмію жити лиш для себе!
Відредаговано: 29.11.2024