Оте твоє привітне "Як ти?"
Не для мене, ні для чого...
Ти ж не хочеш знати правди,
Або знаєш вже від когось...
Ти так вміло все говориш,
Ніби просто стрінув друга,
А мене у жах приводиш,
Я одна ціла напруга...
Я не хочу знати як ти,
Як ти там живеш без мене
Поклади на стіл всі карти
І забудь, будь ласка, все це!
.......
Думки блукають десь далеко,
Заплутавши свої клубки,
Дійти до істини не легко,
Та й чи до снаги іти...
Напевне легше відступити,
З тернистого шляху,
Назавжди в собі задушити
До щастя чистого жагу...
Так легше буде всім довкола,
Для всіх ти станеш знов зручна
Та пройдена вже ця школа,
Сама собі ти будеш знов чужа...
Чужа в думках і десь у серці...
Чужа у совісті своїй...
Закритись вже не вдасться у фортеці,
Тож вище плечі і у бій...
Зі страхом тихим, болем і собою...
З байдужістю близьких очей...
Не буде справа ця легкою,
Із сотнею німих ночей,
Та пам'ятай що терни
Бувають і в троянд
Впусти до себе юні весни
В життя закоханих плеяд.
......
Не шукай там знаків більше,
Не тривож себе не треба,
Вже не буде серцю легше,
Це лише твоя проблема...
І не думай, що щось значиш
Ти в житті його, ти лишня...
Ти ж в очах його все бачиш...
Ти лише його колишня...
Лише спогад, лиш минуле...
І напевне це на краще...
Все проїхали, забули!
Мріяти лиш буде важче...
Все! Проїхали! Забули!
Відредаговано: 20.11.2024