Тобі від мене ...навіть якщо не треба
4
Похмура буденність, осіння пора,
Щедрість турбот і роботи гора-
Таким видається, буває життя,
Яка ж його суть -неосяжне знання.
Так хочеться, часом цілющої кави,
Щоб ненадовго відмінити справи,
Впустити у душу аромат терпкий -
Розтане у ньому настрій сумний...
За хвилину набравшись сил,
Натхнення відчувши нестримний прилив,
Щиро і впевнено посмішку подарую,
Тому, за ким неочікувано засумую
......
Хтось скаже "Ми актори у світі безглуздої гри"
Хтось - що мрійники ілюзій пустих
Можливо ми просто блукаєм до тої пори,
Коли відшукаємо ненароком забутих,
Навіки розбитому серцю близьких
Тих хто як пластир, свята панацея,
Загоїть рани від слів різких....
........
У венах кави концентрат ,
У вухах суміш біту й басу-
Дієвий засіб від сердечних ран
Для смутку вже немає шансу...
Хтось скаже - не така як всі,
Хтось - що зовсім аморальна...
Смішні мені слова такі,
І так я трохи ненормальна!
Не ідеальна, не свята, а грішна,
Я вже не та, я не твоя
За ці роки я стала зовсім інша,
На серці вже титанова броня,
Ні я боюсь не стріл любові...
І не палких цілунків я боюсь,
Мене страшать маршрути долі,
Якщо з тобою знов зіткнусь,
То порятує тільки сигарети дим
І кави аромат гіркої
Тяжким гріхом накриє грим,
Ховаючи насмішки долі...
Відредаговано: 20.11.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
