Тобі від мене ...навіть якщо не треба
2
Промені сонця, що заходить,
На мить приворожать погляд.
Життя швидко, нестримнмо проходить,
Немов стислий книги огляд.
Не загубити себе на її сторінках...
Дочитати все до кінця, прожити
Кожне слово, написане у всіх відтінках
Недовго, але по-справжньому любити....
Що в розділі було прочитано,
Залишить у серці навічний слід
Те - що ще не написано,
Тримає інтригу, немов тонкий лід...
Пройду далі, чи провалюся?
Перегорну сторінку чи не допишу?
Знайду в собі силу чи зупинюся?
Скільки питань кудись в тишину....
Не варто просити авторку-долю
Розкрити не написані сюжети
Що б не було обіцятиму "Вистою,
Щоб недолугі писати куплети...."
......
Сховатись від світу, за посмішки ширму,
Закрити емоції на надійний замок,
Так хочеться на серце гриму,
Давай удамо що нас не було...
Не було прогулянок пізньої ночі,
Не було цілунків солодким вустам,
Не було закоханих поглядів в очі,
Давай підіграє святим брехунам...
Давай удамо що ми незнайомці,
що стрілись і вмить розійшлись,
Десь на невдалій життєвій розвилці,
Удамо що ніколи навік не прощались....
Відредаговано: 22.11.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
