Тобі, мій Герою

Лише на секунду...

Лише на секунду повірила, що щастя існує.
Тільки знайшла в собі сили встати й піти.
Вдова.. Вдову щастя вже не почує,
З дірою всередині не знайти висоти..

«На кого покинув?» — знову гірко спитаю.
На відчайдушний плач глуха тиша гуде,
Самотність.. Від болю гірко завиваю:
«Якби ж ти знав, хто друг, а хто ні»...

Тебе вбило твоє велике щире серце.
Пліч-о-пліч стояв, а думки вгору йшли..
Якби ти знав, як важко й боляче без тебе.
Не бачу сенсу, якби не доня, пішла б за тобою туди..

30.01.2024

Люба Ковальчук

Подобається

#1790 в Сучасна проза
#964 в Молодіжна проза

У тексті є: чоловік і дружина, війна з рф, #вдова

Відредаговано: 08.04.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись