Тобі, мій Герою
Шукаю тебе
Блукаю по світу в надії знову знайти себе.
Збираю прозорі шматочки розбитого щастя,
Думки болять в голові, кличуть на поміч тебе.
Линуть туди, де безтурботно й легко спливали дні наші.
Я не знаю, хто я, чим живу і що дію.
З тобою в могилу пішов мій внутрішній стержень.
Яскрава посмішка на обличчі вселяє іншим надію.
Та тільки я знаю, що всередині діра і непролазна темінь.
Я все ще шукаю твої риси та голос повсюди.
Та це не я, то втрачене серце й сухий від болю мозок.
Я втомилася, не можу більше, хочу до тебе на груди,
Я не знаю, хто я, що таке світло-темрява, ніч та ранок..
В ілюзії серед важкого потоку різних думок
Я думала, що віднайшла і склеїла як-не-як шматочки свого тіла.
Та це була брехня, тимчасовий та короткий сон,
Безповоротно втративши себе, кудись шалено бігла..
«То хто ти? Озирнись! Ти зовсім інша!
Черства, м'яка, сумна і навіть іноді весела.
Яка ти? Покажи! Цікавість розпирає інших.
Ніяка! Залишки тіні та чорна непролазна темінь»
22.10.2023
#1790 в Сучасна проза
#963 в Молодіжна проза
Відредаговано: 08.04.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
