Тобі, мій Герою

Рік скорботи

І знову жаркий липень.. Дванадцяте..
Серце у спогадах з болю здригається.
Найстрашніша зустріч.. Сімнадцяте..
Останній вечір.. Назавжди прощалися.

Ті ж самі зорі на небі, що й тоді, світили,
Ця сама тиша, що душу на осколки розрива.
Дихати важко було.. Не було сили,
Серце щось знало, відчай вкривав..

Липень.. Страшне дванадцяте..
Навіки частину серця із собою ти забрав.
Як би я хотіла, щоб побачив нас ти.
Назавжди в пам'яті, за майбутнє наше ти життя поклав...

Я б так xoтілa, щоб побачив перемогу
І з нами був поруч назавжди.
Та не судилося.. Продовжуємо самі ми дорогу
Без тебе.. Важко так.. Назавжди в серці ти..

12.07.2023

Люба Ковальчук

Подобається

#1787 в Сучасна проза
#960 в Молодіжна проза

У тексті є: чоловік і дружина, війна з рф, #вдова

Відредаговано: 08.04.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись