Тобі, мій Герою

Важка нестача тебе...

Мені поцілунків інших не треба,
Обійми чужі гидкі й зовсім не ті.
Тільки в тобі одному нестерпна потреба,
Як повітря, не вистачає тебе мені.

Ти в сон приходиш усміхнений, як завжди,
Серденько моє оживає в солодкому сні.
«Залишся зі мною поруч, прошу, назавжди,
Mоє палке кохання заховане у cepцi, в тобі.

Подаруй ще хоч один поцілунок, прийди.
Станцюй зі мною танець щастя ще хоч раз.
Так не мало бути, тобі так рано ще туди.
Скажи, як повернути і змінити час?»

11.05.2023

Люба Ковальчук

Подобається

#1791 в Сучасна проза
#963 в Молодіжна проза

У тексті є: чоловік і дружина, війна з рф, #вдова

Відредаговано: 08.04.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись