Я стежинкою нашого минулого блукатиму, Розтану в солодких спогадах-слідах. Шматочки душі у тих стежках шукатиму, Щоб склеїти хоч на хвилиночку, хоч як.
Сонечко весняне лоскоче промінчиком небо, Грається, безтурботно світить, блищить. Я дихати навчаюся по-новому без тебе Та важко так, серденько душить та болить.
Тону у спогадах, в місцях, де були тільки двоє. Відправлю важкий подих в легке, чисте повітря. Я знаю, нас було би разом тепер троє, Було би.. Та все ж... Стерплю, ще нe зникає віpa.
Плакала прощаючись: «Не залишай, будь ласка!» Сльози пекли обличчя, та змарніле тіло. Закінчилась історія, покинула нас казка. Від нестерпного болю серце тихо німіло.
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
