Тобі, мій Герою

Заплющені очі, серце стукотить...

Вдихаю жадібно твій запах.
Закриті очі.. Серце стукотить.
Мільйони відчуттів — шалений спалах,
Кров у жилах застига й палахкотить..

Розум годинник повертає у минуле,
Ти обіймаєш, аромат морозу і парфум.
Губи жадібно в пристрасті тонули,
Від твоїх дотиків по тілу вогняний струм.

Нарешті повернувся, я тебе чекала.
В віконце виглядала кожну мить.
Напевно, щось серденько відчувало,
Кожну секунду поруч бажало зупинить.

Повертаюся.. Розплющу важко очі —
Одна-однісінька...Тиша безжалісно мовчить.
Кригою й морозом вкриті темні ночі,
Цілую одяг, пригортаю ніжно, душенька щемить..

20.12.2022

Люба Ковальчук

Подобається

#1793 в Сучасна проза
#969 в Молодіжна проза

У тексті є: чоловік і дружина, війна з рф, #вдова

Відредаговано: 08.04.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись