Тобі, мій Герою

Три роки...

Цього дня могло б бути три роки,
Як кохання наше вишневим цвітом зацвіло.
Було б три найщасливіших роки,
Як почала зароджуватись між нами ВЕЛИКА ЛЮБОВ..

Я чекатиму тебе і з сумом виглядатиму.
Цей день наодинці зі сльозами проведу.
Темної ночі уві сні палкі зустрічі з тобою матиму,
Твоє кохання й тепло я у серці своєму бережу,.

Кажуть, що пішов ти назавжди, та я не вірю.
Я все ще НАДІЮ на зустріч нашу бережу.
Побачити тебе, почути голос твій я мрію,
Без тебе важко так, але не падаю, стою.

У посмішці донечки бачу твій образ.
З'єдналися в одне прекрасне дві душі.
Сміється дзвінко, виблискує красою наше сонце,
Вона б бажала мати поруч татка, які дітки всі.

Війна забрала, заховала, щастя вкрала.
Безжалісно вирвала шмат серця із грудей.
Гарячою сльозою до щоки припала..
Чуєш, ти є найкращий із мільярдів на Землі.

З кожним днем я закохуюсь в тебе ще більше.
Я дивлюсь на фото, ти для мене живий.
Із душі струмком ллється вірш за віршем
Про нас, я назавжди твоя, а ти тільки мій.

15.11.2022

Люба Ковальчук

Подобається

#1781 в Сучасна проза
#950 в Молодіжна проза

У тексті є: чоловік і дружина, війна з рф, #вдова

Відредаговано: 08.04.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись