Тобі, мій Герою

Дмитрику!

Коханий, не вірю, серденько,
Скажи, що все добре, що живий!
Болить, кричить, розривається душенька,
Дмитрусю, золотенький мій!!

Обійми, подзвони, моє серце,
Скажи що повернешся живим!
Не вірю, сльози, як з відерця,
Коханий повернись, будь ласка, живим!

A доня, вонa сказала сьогодні «тато».
Не залиш оченятка маленькі в біді.
Мій милий, ми з донечкою так чекали.
Назавжди, коханий, ми твої.

14.07.2022

Подобається

#1793 в Сучасна проза
#969 в Молодіжна проза

Відредаговано: 08.04.2025