Тобі, мій Герою

Другу сім'ї, посмертно

Йому було лише двадцять два.
Багато мрій і багато планів.
Хотів любити, життя прожити сповна
І ще порадувати рідненьку маму

Він хотів перемоги, він любив Україну.
Він життя своє за неї віддав.
Ворожий осколок забрав щиру людину.
Він жити хотів, але Героєм посмертно став.

Він казав, що все добре, коли був у пеклі.
Мужньо боровся, не здававсь до кінця.
Тривожно птаха кричить у синьому небі —
Немає Героя, чуєш, більше нема..

04.05.2022

Люба Ковальчук

Подобається

#1790 в Сучасна проза
#964 в Молодіжна проза

У тексті є: чоловік і дружина, війна з рф, #вдова

Відредаговано: 08.04.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись