То є жовто-блакитне...
Ні полум'ям, ні мечем
Ні полум’ям, ні мечем
І
Ятрує роздираюча жалоба.
Нічим не вгомонити люті шквал.
Зродилась у плоті затята злоба.
Затьмарив розсуд знавіснілий шал.
Не стерти їм наші міста і душі.
Дарма загарбник обліпив, мов тля.
Обернуться золою вражі туші.
Позбавиться чортів свята земля.
Не втримати на ланцюгу відразу.
Не вляжеться, не згине і не втече.
Не зникне жага помсти по наказу,
Бо жевриво розплати нутро пече.
ІІ
Мерзотна у болотних змій отрута –
Паскудні кривди хижих дикунів.
Зловмисника вже не спасе покута –
Не стишить каяття нестримний гнів.
Відродяться наші міста і душі.
Вдихнуть спокійно страдницькі поля.
До розвію простягнуть шлях свідущі.
Не пусте негідь тут своє гілля.
Лани озвуться пташиним голосом.
Підкорювач об’явиться втікачем.
Славетний край золотого колосу
Не знищити ні полум’ям, ні мечем.
Відредаговано: 09.05.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
