То є любов...
Кораблі
I
Нас гойдають закохані хвилі.
І в обіймах тепліше щохвилі.
Я цілую. Ти цілуєш...
Погляди й дотики зрозумілі,
Плаваємо без курсу чи цілі.
Я хвилююсь. Ти хвилюєш.
Твою знаду ретельно вивчаю.
Наближаюсь і розсуд втрачаю.
Чую, ти подих тамуєш.
Це доля для нас море створила.
Тож розправляймо наші вітрила.
Дужість стихії відчуєш.
-
У морі любові ми - кораблі.
Навколо вода й не видно землі.
Неосяжні здійснились бажання.
Щоб над безмежжям літати могли,
Вітер попутний для нас берегли.
Нас захоплює море кохання.
II
Безліч доріг довелося пройти.
Та зрештою пощастило знайти
Те море, що вилили нам.
Цунамі нас здіймає до неба.
Рука у руці. Так було треба.
Довіримось мудрим вітрам.
Тішаться з нами хвилі грайливі.
Гавань і течії не важливі,
Шторми не мають значення.
Взаємні образи всі потонули.
Бачиш, нам зоряне сяйво ввімкнули.
Ти є мій пункт призначення.
Відредаговано: 11.06.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
