То є любов...
Ранок наостанок
«РАНОК НАОСТАНОК»
I
Обачно ластиться до нас світанок.
Без смутку, без страхів, без обіцянок.
Післяслово ночі
Уяву лоскоче.
Шовкові дотики без перестанок.
Безумство зберігає свою сталість.
Мов випробовує на витривалість.
Постіль - пелюстками.
Відраду - ковтками.
Я дегустую твою досконалість.
-
Моє блаженство – твої торкання.
Моє шаленство - твоє жадання.
Даруй мені цей ранок, як наостанок.
Моя безмежність – твоє мовчання.
Моя залежність – твоє кохання.
Відчуй шкірою ранок, як наостанок.
Моя знемога – твої страждання.
Моя спромога - твої бажання.
Смакуй по краплях ранок, як наостанок.
II
Я спрагло й залпом п’ю нашу інтимність.
Доповнить еротизм твоя невинність.
Міцно мить тримаю,
З рук не випускаю.
Закарбує вічність нашу нестримність.
Нахлинули і топлять чуттів потік.
Просочуєшся швидко в мій кровотік.
Нурт не оминути,
Будемо тонути.
Дотримати не в змозі я свій зарік.
Відредаговано: 17.01.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
