То є любов...

Так бездоганно, аж до нірвани...

Так бездоганно, аж до нірвани

Політ по автобану лікує рани.

Вимога – контакт без діалогу

Двох, таких закоханих в нічну дорогу.

 

Ми тут споріднені. Ми – в асонанс.

Розправим крила і ніде не буде нас.

Траса глянсова неначе фото.

Ми трансцендентні – у нас свої частоти.

 

Я в ейфорії. Ти про це знаєш.

Лише ти мене так тонко відчуваєш.

Про що думаєш? Що уявляєш?

Палаєш, коли за мною підглядаєш?

 

Ми там, де не діють заборони.

Зникли кордони. В повітрі феромони.

Напруга, швидкість, ніч, крутий віраж –

Для сенсу це такий правильний антураж.

 

Дуже відверто і еротично…

Бачу, тобі повністю, сильно, критично.

Мій видих – твій вдих. Траса – місце втіх.

Ми живимось уламками світів своїх.

 

Заручники безмежних відчуттів,

Вільні від речей, підтекстів, передчуттів.

Десь по дорозі втратили розсуд –

Нас не зупиняють правила чи осуд.

 

Надто співзвучні і потойбічні.

Ми вічні. Шрами від похоті нам звичні.

Залпом вип’ємо запах світанку –

Вдосвіта розчинимося до останку.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше