То є любов...
У ласки своя траєкторія...
У ласки своя траєкторія.
Вона сяє промінням приємним.
І ми на її території
У полоні палкого натхнення.
З’єднались уява й матерія,
І з бажань розпалилось багаття.
Струмує по нашим артеріям
Концентроване й чисте завзяття.
Мить пекуча на смак і на дотик.
У спокуси магічні обмани.
І від кожного погляду опік.
І ми вже не сховаємо рани.
Я довірюся твоєму тілу.
Хтивість зухвала й на все спроможна.
Чинити опір нам не під силу,
Бо надмірно звабливе «не можна».
Так, я медова… Так, ти – фортеця…
Заблукали в запалених фразах.
В цьому контексті ми в небезпеці,
Бо згубимось в розкішних екстазах.
Я живлюся твоєю спрагою –
Жага нахабна і риторична.
До пристрасті ставлюсь з повагою,
Бо скромність надто катастрофічна.
Потреби рвуться з грудної клітки.
Думки блудливі та найніжніші.
І поцілунки тепер, як мітки,
Бо вимоги пульсують гучніше.
Не знаєм ні страху, ні жалості.
І заласся по тілу морозом.
Непристойні до досконалості
Бездоганно втрачаємо розум.
В ейфорію назад із безодні,
Розбиватися й знову злітати.
Це навічно. Не тільки сьогодні
Будем так феєрично палати.
Відредаговано: 04.11.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
