7 частина

~Іза і Сем~

Іза- дивись, які чудові квіти

Сем- ти серйозно?

Іза- а хіба ні? Я хочу назбирати букет. Не хочеш, мене чекати, можеш йти, сама знайду вихід

Сем- та ні. Просто здивувався, що ти хочеш зібрати тут квіти

Іза- можеш, мені тоді допомогти, швидше впораємось

Сем- гаразд

Зібравши квіти вони вийшли до центру лабіринту. Там Іза пішла до фонтану, щоб помити руки, Сем сів навпроти і складав букет.

Іза- як ти гарно це зробив. Ти такий класний

Сем- не так вже і гарно це виглядає

Іза- ти що з дуба впав?

Сем- просто з твоєю красою цей букет не зрівняється ніколи

Іза від неочікуваного компліменту почервоніла та розвернулась до нього спиною, щоб він цього не бачив. Сем підійшов ззаду та прошептав їй на вухо ще декілька компліментів та знову сів на лавку.

Іза- ти це спеціально кажеш, щоб я почала червоніти?

Сем- ну, я кажу правду, але твоя реакція така красива, що я не можу зупинитись

Іза- все, мовчи

Сем- сонце, давай йдемо вже в те кафе

Іза- сонце?

Сем- я тепер тебе буду так називати. Якщо ти не проти стати моєю?

Іза- ...

Сем- мовчання означає згоду

Іза- якщо подумати у мене немає іншого вибору, щоб не відповісти тобі так

Сем- пішли, сонечко

(П'ятий тут)

~Ебі і Рей~

Ебі- Рей, стій. Чому ти так швидко йдеш? Мене вже ноги болять за тобою бігати

Рей- я хочу швидше поїсти і відпочити від цього лабіринту

Ебі- та стій вже ти. Ааааа

Рей- Ебі! З тобою все гаразд? Нічого не пошкодила?

Ебі- здається, я ногу підвернула

Рей- ходи сюди

Він підняв її на руки та поніс у центр лабіринту до лавочки.

Рей- дуже боляче?

Ебі- терпимо

Рей- її потрібно чимось перев'язати

Ебі- у мене в сумці є бандана. Підійде?

Рей- зараз подивимось

Ебі- боляче

Рей- потерпи, ще трішки

Ебі- стараюсь. Якби ти так швидко не біг цього б не сталось

Рей- давай, не шукати тут когось винного

Ебі- ти хоч знаєш, як це болить?

Рей- я знаю лише те, що люблю тебе і мені зараз боляче на серці, що не доглянув за тобою, більше мені нічого не потрібно знати

Ебі- ти, що?

Рей- проїхали. Йти можеш?

Ебі- так, ні, стоп. Так швидко відмовився від сказаного?

Рей- не відмовлявся, просто переживаю за тебе

Ебі- ну, гаразд, мій герою. Приймаю твої зізнання

Рей- це добре. Йти можеш?

Ебі- ні

(Шостий готовий )

~Дікс і Кріс~

Кріс- якби не Дерек і ви всі, я б не дізнався про це прекрасне місце

Дікс- ну, в тебе ж немає другої половинки, тому ти таким навряд колись цікавився

Кріс- так, ти права

Дікс- Дерек часто тут бував з Хіро, тому це для них рідне місце

Кріс- зрозуміло. А, ти тут бувала?

Дікс- я ні. У мене ніколи не було того з ким можна було б сюди прийти. Плюс робота, замовлення і догляд за дівчатами не дозволяли мені наважитись когось знайти і довіряти йому

Кріс- ми з тобою схожі. У мене схожа історія навіть, можна сказати ідентична твоїй

Дікс- не думала, що колись таке скажу, але приємно мати схожу людину на себе

Кріс- взаємно. Дивись ми вже в центрі

Дікс- тут дуже гарно. Тепер я розумію, чому люди сюди приходять

Кріс- надіюсь ми сюди ще прийдемо

Дікс- ми?

Кріс- так, ми

Дікс- не думаю, що знайду когось до того часу

Кріс- можливо, тобі не доведеться нікого шукати

Дікс- ти це про що?

Кріс- не хочеш, стати моєю дівчиною?

Дікс- я?

Кріс- якщо не хочеш я все зрозумію

Дікс- хто сказав, що я не хочу? Просто це було неочікувано

Кріс- пішли тобі в кафе, Діксі

Дікс- пішли, милий

Вони засміялись і направились в кафе, взявшись за руки

(Сьомий потрапив у пастку)

~Хіро і Дерек~

Хіро- давай, зразу без всякого, просто і швидко вийдемо звідси і все

Дерек- куди ти так спішиш? Хочеш, знову від мене втекти?

Хіро- знову? Тоді я втекла, бо так треба було, а зараз я просто хочу швидше дійти до кафе

Дерек- тобі досі незручно зі мною?

Хіро- можна, не згадувати минуле? Я не хочу слухати твої історії і так далі

Дерек- Хіро, я не прошу у тебе багато, а лише вислухати

Хіро- я не хочу тебе слухати

Дерек схопив Хіро за руку та міцно стиснув.

Хіро- що ти робиш? Відпусти!!!

Дерек- 5 хвилин не більше...будь ласка

Хіро- гаразд, тільки відпусти мене

Дерек- у твій день народження мої колишні знайомі знали, що ми проведемо його разом у мене і вирішили дуже підло пожартувати. Вони замовили мені ту хвойду. Я її виганяв і так далі, а потім зайшла ти. Я хотів тобі все пояснити, але ти втекла. Зараз я не прошу у тебе вибачень, так як знаю, що ти мені не пробачиш це, але я подумав, що тобі потрібно знати правду. Тільки знай одне. Весь цей час я тебе шукав і чекав. І я досі тебе кохаю. Тепер можемо йти до інших в кафе

Дерек розвернувся і пішов в сторону кафе. Хіро стояла у ступорі та переварювала всю інформацію.

Дерек- Хіро, пішли, наші вже нас зачекались

Хіро- так, вже біжу

Вони знову виходять із того лабіринту, але вже не як закохані, а просто як перехожі, партнери і можливо, навіть незнайомці.

Хіро- М...

Дерек- нічого не кажи. Давай сьогодні просто відпочинемо, а вже завтра, якщо ти захочеш, то поговоримо про все

Хіро- гаразд

Вони вже підійшли до друзів...

(Восьмий...)