1

Максим, звичайний двадцятип’ятирічний хлопець, нічим особливим не відрізнявся від багатьох інших. Як казав його найкращий друг Андрій, ім’я таким легіон. Також і його робота була само що не на є звичайнісінькою – комплектувальник товарів у Сільпо… Якщо казати чесно, то на роботі він був не просто комплектувальником, а «старшим куди пошлють», бо без нього не обходилася практична жодна брудна робота в магазині.

Звісно, він зовсім не належав до категорії тих, хто мріє все життя працювати комплектувальником товарів. Так, Максим, якщо вже вимушений, намагався виконувати свою роботу якісно. Його навіть нещодавно вперше за три роки, які він працював у магазині, зробили працівником місяця! Проте в хлопця були зовсім інші мрії – ще з дитинства творчість так і перла з нього де слід, і де не слід! Навіть товар на полички він далеко не завжди виставляв саме так, як вимагали інструкції… Звісно, старший менеджер, незважаючи навіть на певну зацікавленість покупців незвичними «пірамідами Хеопса» на поличках, вимагав негайно прибрати таке неподобство.

Якщо не пригадувати дитячі та юнацькі роки, коли він постійно брав участь у різноманітних святкових виставах, то останнім часом творчий початок штовхав Макса на власну самореалізацію під час новорічних свят. Так, роль Діда Мороза це був непоганий підробіток, проте хлопець дивився на нього більше як на унікальну можливість тренування акторських здібностей. Ви навіть уявити собі не можете, скільки зусиль інколи треба було прикласти, щоб та чи інша дитина хоч би посміхнулася. Доволі часто потрібні були ще й психологічні навички, без яких розкрити закомплексованого малюка практично нереально. Та і з почавши ми заздалегідь зустрічати свята батьками також знайти спільну мову – те ще завдання!

Звісно, працювати на основній роботі та воландати по клієнтах було неможливо. Тому хлопець завжди брав майже повну відпустку саме на новорічні свята. І кожного разу все виходило просто чудово… Та, схоже, в цьому році від десь занадто сильно нагрішив. Можливо, не слід було з ексклюзивного мила печеру вибудовувати, в якій усі чомусь впізнавали винятково кабінет директора магазину.