Тіні Золотого міста: Спадкоємиця Мережі

Епілог: Ранок нового світу

Коли Соломія та Маркіян вийшли на поверхню через таємний вихід біля Золотих Воріт, сонце вже починало сходити.

​Місто виглядало так само, як і вчора: кав'ярні відчинялися, двірники замітали вулиці, туристи готували камери. Але Соломія бачила інакше. Вона бачила, як над кожним каштаном пульсує золотаве марево, а повітря стало кришталево чистим, наче після сильної грози.

​Маркіян зупинився поруч із нею. Він виглядав втомленим, але вперше на його обличчі була легка усмішка.

— Ти впоралася, Спадкоємице. Лев прокинувся. Тепер Мережа знову працює, і Тіням доведеться відступити... на якийсь час.

​— На якийсь час? — перепитала Соломія, дивлячись на свій перстень, який тепер став просто гарною старовинною прикрасою.

​— Магія Києва ніколи не спить остаточно, — Маркіян підняв свою тростину. — Але тепер у міста є Хранителька, яка знає, як читати його історію не лише в книгах, а й у серці.

​Соломія посміхнулася. Вона знала, що завтра знову піде до музею реставрувати старі глечики. Але тепер вона знала головний секрет: під кожним уламком минулого ховається сила, здатна врятувати майбутнє.

 

​                                        Кінець.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше