Ліс був темніший, ніж будь-коли. Золоте листя. що ще вчора яскраво світилося, тепер здавалося мертвим - воно ледь ловило кволе проміння сонця, немов боялося наближення Айлін. Вона йшла між величними деревами з могутніми стовбурами, а коріння під ногами ніби шепотіло: "Будь обережна..."
Знак на зап'ясті пульсував сильніше, нагадуючи, що Ліс стежить за нею. - Ти готова? - розітнуло тишу безтілесне запитання. Айлін різко озирнулася на звук. Зі сплетіння тіней виринув високий юнак. Його волосся було настільки темним, що зливалося з мокрою корою дерев, очі палали смарагдовим вогнем, а шкіра ледь помітно миготіла продавньою магією Лісу.
- Я Кайден, - тихо, але впевнено промовив він. Ліс послав мене до тебе. Тобі потрібна допомога.
Айлін з подивом глянула на нього. Вона ніколи не бачила людей, які могли б з'являтися так раптово серед дерев, але водночас відчула - Кайден несе світло, але й таємницю.
Раптом із тіней вилетіли перевертні - цього разу більші й агресивніші, охоронці Лісу, що перевіряли готовність Айлін. Вони нападали швидко, змішуючи тінь і швидкість, і дівчина ледве ухилялася.
- Стій! - крикнув Кайден, і з його рук вирвався спалах зеленої магії, що зупинив одну з істот. - Ти можеш використати знак! Доторкнись до нього!
Айлін торкнулася свого зап'ястя - знак розгорівся яскравим світлом, і перевертні відступили. Вона відчула, якк сила Лісу тече крізь неї, і вперше зрозуміла: магія панувала нелише довкола - тепер вона живе і в ній самій.
- Ми повинні рухатися вперед, - сказав Кайден. - Попереду складніше: магічні раси Лісу чекають нашого випробування. Лише ті, хто доведе свою сміливість і мудрість, зможуть пройти.
Айлін глибоко вдихнула й кивнула. Страх усе ще залишався, але відчуття нової сили додавало їй впевненості.
- Я готова, - відповіла вона рішуче.
Разом із Кайденом вони рушили далі, у самісіньке серце пралісу, де тіні й світло перепліталися в небезпечному танці - туди, де на неї чекали нові загадки та небачені досі істоти.
Відредаговано: 19.08.2026