Його серце билося швидше , і він на мить зупинився , щоб спробувати зрозуміти , де він. У голові лунали питання : Чи все це реальність ? Чи це просто ще одна ілюзія ?
І тут , перед ним з'явився той самий чоловік , який був на початку цього шляху . Але тепер він виглядав інакше. Його обличчя було розмитим , як у сновидінні . Чоловік підходив до нього не роблячи жодного звуку , лише поглядаючи з-за темряви , що оточувала Андрія.
—Ти потрапив сюди , - сказав він , і його голос був таким же безгучним , як і все навколо . — І тепер ти розумієш , що значать переходи . Це місце - не просто інша реальність . Це стан , де все існує. І ти тут , тому що ти готовий .
Андрій відчував , як його свідомість починає розриватися від напруги . Тут було все так незрозуміло , так заплутано . Він мав на меті знайти відповіді , але що дійсно означає це місце? Чому саме він ? І чому вони дозволяють йому пройти ?
— Я не знаю , чи готовий я - відповів Андрій . Його голос лунав в порожнечі так , ніби він казав це не собі , а тому , хто слухав здалеку. — Я лише хочу зрозуміти. Що я повинен зробити далі ?
Чоловік ступив вперед , тепер його обличчя стало більш чітким , хоча і знову набуло того ж дивного вигляду , як у маренні.
— Далі....ти маєш вибір , Андрію . Те , що ти побачив - це лише початок. Всі реальності переплітаються , і твоє завдання - вибрати ту , яка приведе тебе до істини. І ця істина змінить усе , що ти знаєш.
Андрій дивився на нього знову , але цього разу не чув розгубленості . Він розумів , що кожне його рішення , кожен крок може привести до незворотних змін. І в той самий час , він відчував , що єдиний шлях — це йти вперед. Щоб зрозуміти , де він , і що він може змінити у цьому величезному , незбагненному всесвіті.
— Я вибираю рухатися далі - сказав він , не знаючи , чи є у нього ще вибір. — Я хочу побачити, що буде на кінці цього шляху.
Чоловік на мить замовк , а потім кивнув , ніби визнаючи його рішучість.
— Тепер твій вибір стане твоєю долею , - тихо додав він.
І раптом усе навколо Андрія почало змінюватися. Місце , в якому він перебував , почало танути , ніби хмарка туману , яка розсіюється після дощу. Все , що він бачив , перестало існувати , і перед ним відкрилася нова реальність.
І ось , перед ним постала величезна картина — це була не просто реальність , а щось більше . Це була можливість вибору. Всі ці світи , ці варіанти , ці нескінченні реальності.....вони розкривались , як перед ним розгортається книга , і Андрій стояв перед її останньою сторінкою.
Він зробив свій вибір.